Центральне статистичне управління Латвії (ЦСУ) розпочало щомісячну публікацію переліку компаній, які ведуть зовнішню торгівлю з рф та білоруссю. До першого оновленого списку увійшло близько 170 зареєстрованих у країні підприємств, які здійснюють експорт або імпорт із цих країн.
Про це повідомляє LSM.
Чому Латвія відновила публікацію списку компаній
До цього часу подібна інформація залишалася недоступною для громадськості через суворі обмеження щодо конфіденційності даних, якими володіла Служба державних доходів (СДД).
Ситуація змінилася після того, як Сейм Латвії ухвалив зміни до Закону про підтримку цивільного населення України. Парламент зобов'язав СДД передавати відповідні дані ЦСУ, а статистичне відомство — публікувати їх на своєму вебсайті в обхід закону «Про податки та збори». Автори законодавчих змін наголосили, що співпраця латвійського бізнесу з державами-агресорами та наповнення їхніх бюджетів під час повномасштабної війни є неприпустимими.
Хто потрапив до переліку підприємств та реакція бізнесу
У липневому списку зазначено близько 170 компаній. Серед них фігурують такі відомі підприємства,
як:
- Grindeks;
- Lauma Fabrics;
- Олайнський хімічний завод Biolars;
- Olpha та інші.
Деякі компанії прокоментували своє включення до переліку. Зокрема, у фармацевтичній компанії Grindeks зазначили, що їхня стратегія спрямована на розширення присутності в Європейському Союзі та Північній Америці. Переорієнтація експортних напрямків уже триває, проте в галузі фармації це складний та тривалий процес, і подібна ситуація спостерігається у багатьох глобальних гравців, які продовжують забезпечувати поставки лікарських засобів.
Чому раніше дані приховували: методологічні нюанси
Восени 2023 року ЦСУ вже припиняло публікацію подібних списків експортерів та імпортерів. Тоді статистичне відомство пояснювало це тим, що без детального аналізу кожної операції неможливо зробити об’єктивні висновки через особливості обліку:
- Імпорт товарів із країн поза ЄС обліковується за країною їхнього походження.
- Якщо ж у ланцюгу постачання задіяна країна ЄС, облік ведеться за країною відправлення (наприклад, товари російського походження, привезені з Литви, у статистиці відображалися як литовські, а через Україну — як російські).
Раніше через ризик спотворення офіційної статистики публікацію згортали, проте нинішнє рішення ухвалене на рівні парламенту з політичних міркувань задля прозорості та підтримки України.
