Перші виборчі дільниці на виборах до Курултаю – новий однопалатний парламент – відкрилися в Казахстані вранці неділі, 23 серпня. Голосування триватиме до 20:00 за місцевим часом (18:00 за київським часом). Про це пише «Комерсант Український» з посиланням на DW.
Результат виборів зрозумілий заздалегідь, заявили експертиРезультат виборів у Казахстані вже вирішено наперед, вважають експерти. Перше місце займе партія “Адилет”, яка поглинула раніше правлячу “Аманат” , яка за правління Нурсултана Назарбаєва була відома як “Нур-Отан”.
“Найнецікавіша частина цих виборів – їхній результат. Ми знаємо, хто переможе. <…> Ми знаємо, що це скликання робитиме те саме, що й минулі – приблизно те, чого забажає режим”, – ділиться з DW професор євразійських досліджень Університету Глазго Лука Анчески.
З ним погоджується експерт Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер Ймовірно, каже він, правляча партія здобуде перемогу, на що вказують і соцопитування, що публікуються в країні. На думку Анчески, інтриг на майбутніх виборах буде дві: скільки відсотків набере партія президента і яким буде типаж нового казахстанського депутата,
оскільки і те, й інше може визначити діюча влада.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Співрозмовники DW погоджуються, що президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв використовує ці вибори, щоб продовжити курс на зміцнення власної влади. Прийняті раніше поправки до Конституції дозволили йому обиратися на черговий президентський термін у 2029 році, а також перетворили двопалатний парламент на однопалатний Курултай, 145 депутатів якого мають обиратися за партійними списками терміном на п’ять років.
“Ти не проводитимеш референдум про поправки в конституцію і нові вибори в жодній країні, включаючи демократичні, це безцільно, – пояснює Майстер і продовжує. – Так що я думаю, що це необхідно для консолідації влади Токаєва. Це також подальше ослаблення клану Назарбаєва всередині системи і можливість для Токаєва довше залишатися при владі”.
Анчески також бачить намір через вибори “зміцнити режим на майбутнє”, щоб уникнути повторення сценарію з масовими протестами, які охопили Казахстан взимку 2022 року .
Токаєв зміцнює владу: чи Європа відреагує?“Більше контролю над інтернетом,
громадянським суспільством, політичною системою”, – описує Штефан Майстер інструменти, до яких влада центральноазіатських країн, включаючи Казахстан, вдається, опинившись у непростій політичній та економічній ситуації. У зв’язку з цим відкритим залишається питання: чи відреагує на це Європа?
З 2022 року, коли Росія розпочала війну проти України, Євросоюз змінив свою політику щодо центральноазіатських держав, констатує експерт DGAP. Європа “зацікавлена в альтернативних транзитних та торгових маршрутах”, ресурсах, якими багатий регіон і, “як це називають у Єврокомісії, більш прагматичному підході до авторитарних режимів, на кшталт Азербайджану, Казахстану чи Узбекистану”. “Тому я не чекаю на масштабну політичну реакцію ні від країн ЄС, ні від ЄК”, – каже Майстер. Проте він припускає, що відреагувати на дії казахстанської влади можуть організації громадянського суспільства, Європарламент та Рада Європи.
“На жаль, нічого такого (заходів з боку ЄС. – Ред .) очікувати не варто. Часи, коли Євросоюз або окремі його члени більш критично ставилися до питань верховенства закону та державного управління в Центральній Азії, на жаль, пішли в минуле”, – розмірковує Анчески.
Все більше країн, і Казахстан серед них, стикаються з поворотом у бік авторитаризму, і ні Єврокомісія, ні “менш демократичні держави-члени” не скажуть того, “що вони повинні сказати” про недемократичність цих виборів, вважає професор Університету Глазго.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
