Гаральд V очолив Норвегію 1991 року, однак традиційної коронації нового монарха країна не побачила. Замість покладання корони на голову король разом із дружиною Сонею пройшов релігійну церемонію посвячення та отримав благословення в Нідароському соборі.
Про це повідомляє Королівський дім Норвегії.
Гаральд став королем 17 січня 1991 року після смерті свого батька Олава V. Уже 21 січня новий монарх склав перед Стортингом передбачену Конституцією присягу.
Окрему урочисту церемонію провели через кілька місяців. 23 червня Гаральд V та королева Соня прибули до Нідароського собору в Тронгеймі, який протягом століть був одним із головних місць проведення церемоній, пов’язаних із норвезькими монархами.
Це була не коронація, а церемонія посвячення з виразним релігійним змістом. Подібну церемонію 1958 року пройшов і батько Гаральда, король Олав V.
Сам Гаральд пояснював, що разом із дружиною хотів отримати Боже благословення перед виконанням своїх обов’язків. Для нього також мало особливе значення пройти церемонію в тому самому місці, де благословення отримували його батько та дід.
На вході до Нідароського собору королівське подружжя зустріли єпископ Нідароський Фінн Ваґле та єпископ Ослоський Андреас Аарфлот. Після урочистої процесії Гаральд і Соня зайняли коронаційні трони, виготовлені ще 1818 року.
Після промови та читання біблійних текстів король підійшов до головного вівтаря і став навколішки. Єпископ поклав руку йому на голову та прочитав молитву, попросивши благословення і сил для виконання монарших обов’язків.
Потім таку саму частину церемонії пройшла королева Соня. Вона також стала навколішки перед вівтарем, після чого єпископ попросив благословення для її служіння країні та норвезькому народу.
Завершилася церемонія молитвою за королівське подружжя, виконанням Королівського гімну та благословенням. Корону на голову Гаральда V під час урочистостей не покладали.
Після посвячення король і королева вирушили у десятиденну подорож південною частиною Норвегії. До Осло вони повернулися на королівській яхті «Норґе».
Наступного року королівська родина здійснила ще масштабнішу, 22-денну поїздку чотирма найпівнічнішими губерніями країни. Такі подорожі продовжують традицію, коріння якої сягає Середньовіччя, коли монархи їздили країною та приймали вияви пошани й присяги на вірність від підданих.
