Державний департамент США рішуче розкритикував останні погрози іранського режиму на адресу іраномовної служби Радіо Свобода — «Радіо Фарда» — та низки інших незалежних перськомовних медіа. Коментар прозвучав після того, як Тегеран заявив про можливе внесення цих ЗМІ до списку потенційних військових цілей.
Заяви США та реакція на дії ІрануРечник Держдепартаменту підкреслив, що США обізнані з повідомленнями про погрози іранського режиму журналістам та іранським дисидентам за кордоном. Він відзначив, що ці дії мають давню історію, що включає переслідування, спроби викрадень і навіть вбивства осіб лише за те, що вони користуються своїми основними свободами. За його словами, США підтримують невинних цивільних, які стають мішенями Ірану, і разом із союзниками продовжують працювати над викриттям таких загроз, обміном інформацією та притягненням винних до відповідальності.
«Іранський режим неодноразово переслідував та намагався викрасти й вбити журналістів та іранських дисидентів у всьому світі лише за те, що вони користуються своїми свободами. Це давня, огидна поведінка режиму,
який десятиліттями поширював терор у всьому світі», – сказав речник.
На початку тижня бригадний генерал Абольфазл Шекарчі, речник іранських збройних сил, відкрито заявив у телевізійному ефірі, що співробітники «Радіо Фарда», Iran International, BBC Persian та Manoto можуть бути включені до так званого «банку військових цілей» Ірану. Він бездоказово звинуватив ці медіа у співпраці з іноземними розвідками та назвав їх «солдатами сіонізму та Америки».
Оцінка впливу незалежних ЗМІ та міжнародна реакціяДевід Крамер, виконавчий директор Інституту Джорджа Буша-молодшого, наголосив, що такі погрози свідчать про реальний вплив незалежних медіа на іранське суспільство. На думку Крамера, іранська влада вбачає загрозу у вільних ЗМІ, які доносять до громадян країни правдиву інформацію, чого режим намагається всіляко уникати.
«Радіо Фарда» є іранською службою Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода та декларує своєю місією «просування демократичних цінностей шляхом надання точних, нецензурованих новин та відкритих дебатів у країнах, де вільна преса перебуває під загрозою, а дезінформація є повсюдною».
У Празі, де розташовані головні редакції RFE/RL та «Радіо Фарда», також відреагували на дії Ірану. Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка викликав іранського посла для пояснень, а речник МЗС Чехії Адам Корго підкреслив, що «Радіо Фарда» є одним з небагатьох каналів, які можуть доносити правдиву інформацію до іранського населення, особливо під час масових репресій, що відбувалися на початку року.
Варто зазначити, що під час жорстких репресій проти протестів в Ірані у січні 2026 року, за даними правозахисників, підтверджено близько 7 тисяч смертей, однак реальна кількість жертв, ймовірно, ще більша.
Томас Мелія, старший науковий співробітник Центру демократії Джорджтаунського університету, наголосив на необхідності підвищення безпеки співробітників «Радіо Фарда» та зазначив, що погрози лише підкреслюють важливість їхньої роботи. За його словами, іранський режим незадоволений тим, що завдяки роботі Farda, іранці отримують доступ до достовірної інформації.
Крістофер Вокер, віцепрезидент Центру аналізу європейської політики у Вашингтоні, підкреслив, що іранська влада інвестує значні кошти у свої державні інформаційні ресурси та веде «глобальну тіньову війну» проти незалежних джерел інформації разом із росією та Китаєм. Він закликав до більш згуртованої та рішучої відповіді з боку демократичних країн.
Роберт Гарвард, віце-адмірал у відставці, пов’язав ворожість режиму до незалежних медіа з суттю клерикальної влади, яка тримається в Ірані з часів революції 1979 року. На його думку, нинішній тиск на медіа є проявом відчаю іранської влади, яка боїться правди про деспотичний характер режиму.
Радіо Вільна Європа – Радіо Свобода мовить у 18 країнах світу 24 мовами та фінансується через гранти Конгресу США.
