В Ісландії на референдумі більшість виборців виступила проти пропозиції уряду відновити переговори з Європейським Союзом щодо членства країни в блоці. Про це свідчать результати голосування, оприлюднені 30 серпня.
За даними суспільного мовника RUV та інших ісландських ЗМІ, 52,8% учасників референдуму проголосували проти проведення переговорів із Брюсселем, 47,2% — підтримали цю пропозицію. Явка становила 82,5% виборців.
Ісландія з населенням близько 400 тисяч осіб уже понад десять років обговорює можливість вступу до ЄС. Спочатку очікувалося, що прихильники відновлення переговорів можуть отримати невелику перевагу, однак опитування цього місяця показали зміну настроїв.
Уряд представляв можливе членство в ЄС як захист від торговельних воєн і зростання суперництва в Арктиці та називав референдум моментом «зараз або ніколи».
У Брюсселі деякі посадовці сподівалися, що позитивне рішення Ісландії могло б послабити скептицизм щодо розширення ЄС та стратегічно посилити блок на тлі підвищеної уваги до безпеки в Арктиці.
Дискусії всередині Ісландії переважно стосувалися процентних ставок,
прав на рибальство та вартості життя, а не питань безпеки.
Країна стикається з високою інфляцією та процентними ставками, через які іпотечні кредити залишаються дорогими. Прихильники відновлення переговорів заявляли, що членство в ЄС та можливе запровадження євро могли б полегшити ситуацію. Ставка центрального банку Ісландії становить 8%, тоді як ставка Європейського центрального банку — 2,25%.
Головний економіст однієї з найбільших профспілок Ісландії Viska Вільяльмур Хільмарссон заявив, що вступ до ЄС не вирішив би структурних проблем країни, однак міг би стати каталізатором для оздоровлення економіки.
Лідерка опозиції Гудрун Гафстейнсдоттір, яка очолювала кампанію проти відновлення переговорів, заявила, що економічні переваги членства перебільшені.
«Це не проблеми, які Брюссель вирішить за нас. Це проблеми, які мають вирішувати ісландські політики», — сказала вона.
Одним із ключових питань референдуму залишалося рибальство. За правилами ЄС, квоти на вилов риби визначаються, зокрема, на основі історичних моделей рибальства. Деякі ісландські посадовці заявляли, що країна зможе зберегти контроль над своїми водами, оскільки держави ЄС десятиліттями там не рибалили.
Гафстейнсдоттір із цим не погодилася, заявивши, що Євросоюз може запропонувати певну гнучкість на початковому етапі, однак вона не буде постійною.
Ісландія вперше подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році після фінансової кризи. У 2013 році євроскептичний уряд припинив переговори.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
