У міру затягування війни проти України Кремлю знадобилася агресивніша стратегія, щоб тримати під контролем як потенційних опозиціонерів, так і пересічних росіян. Однак правління, побудоване на полюванні на шпигунів і параної, має значні наслідки.
Про це пише Foreign Affairs (FA), розповідаючи, як параноя російського диктатора Володимира Путіна паралізує Росію.
Автори статті, зокрема, зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ в Україну контроль Кремля над російським суспільством продовжує посилюватися. І для росіян нові заходи різко контрастують із тими помірними свободами, які вони мали до лютого 2022 року.
Однак менш очевидною є кардинальна зміна доктрини внутрішньої безпеки в РФ, пише FA. Тепер Федеральна служба безпеки (ФСБ) зосереджена на полюванні на шпигунів. Використовуючи тактику, перевірену ще за радянських часів, було проведено кампанію з викорінення будь-яких загроз для режиму. Це дозволило ФСБ глибше проникнути в суспільство, приватні компанії та державні установи.
Однак правління, що ґрунтується на полюванні на шпигунів і параної,
має значні наслідки, констатують автори статті.
Читайте також:
Кирієнко проти ФСБ. В оточенні Путіна в Кремлі виник конфлікт, аналогічний боротьбі навколо Єльцина в 96-му — WP Оскільки державні установи та приватні підприємства побоюються репресій з боку ФСБ, вони приховують точні дані, уникають ухвалення рішень і загалом переходять у режим виживання. Серед пересічних росіян і державних службовців посилення соціального контролю та переслідування за державну зраду сформували повсюдну атмосферу недовіри й посилюють відчуття паралічу.
Зрештою, здатність Кремля керувати країною може бути підірвана, вважають автори статті.
Так, прагнучи перетворити будь-яку ймовірну політичну загрозу на потенційний акт державної зради, Москва спирається не на правові норми, а на таємні оцінки ФСБ. На цьому тлі російські посадовці, представники еліт і приватні організації дедалі неохочіше оприлюднюють дані про потенційно непопулярні факти чи події.
Ситуацію ускладнюють зв’язки російської промисловості з військовими, зазначає FA. Участь приватних компаній у військових проєктах передбачає контроль з боку контррозвідки.
У разі перевищення бюджету або відставання від графіка це загрожує звинуваченнями в державній зраді.
Російські науково-дослідні установи також неохоче діляться будь-якою інформацією. Безневинні дані, як-от технічні висновки, результати досліджень чи статистика, тепер розглядаються як потенційна загроза безпеці.
Жорсткий контроль з боку органів безпеки також радикально обмежив оприлюднення навіть рутинної статистики.
Читайте також:
«Війна відверто непопулярна». Кремль не допустив Яблуко до виборів, якби воно пройшло до Держдуми, це підточило б режим — Фішман Кремлю вдалося досягти своїх безпосередніх політичних цілей, але це коштує йому дорого. Чиновники перестають повідомляти про проблеми ще до того, як ті переростають у кризу. Регіональна влада уникає прояву ініціативи, доки не отримає прямого наказу. Дослідники, статистичні агентства та підприємства не оприлюднюють інформацію, яка могла б стати в пригоді владі. Держслужбовці в усіх структурах відкладають ухвалення ефективних рішень, очікуючи на розпорядження «згори», пише видання.
Для Кремля ризик паралічу еліти є реальним; він поширюється серед високопосадовців і керівників як у Москві, так і в регіонах. Руйнуючи механізми зворотного зв’язку, режим Путіна дедалі менше здатен розуміти реальний стан справ у країні — резюмують автори публікації. У довгостроковій перспективі це може зробити Путіна значно вразливішим перед загрозою серйозної політичної кризи.
7 серпня агентство Bloomberg писало, що серед представників російської еліти зростають побоювання, ніби ФСБ РФ вийшла з-під контролю оскільки російський диктатор Володимир Путін доручає їй утримувати його владу.
