На індонезійській частині острова Борнео тисячі волонтерів-рятувальників борються з масштабними лісовими та торф'яними пожежами. Вогонь уже охопив близько 200 тисяч гектарів лісів і сільськогосподарських земель.
Над регіоном утворився густий смог, який через атмосферні потоки поширився далеко за межі Індонезії. Зокрема до Сінгапуру, Маніли та Куала-Лумпура. На деяких ділянках дим виходить просто із землі, оскільки вогонь продовжує тліти глибоко під поверхнею.
35-річний доброволець Дві Суджатмоко вже понад місяць працює в умовах сильного задимлення. За його словами, дим подразнює очі та ніс і нагадує дію сльозогінного газу. Разом із тисячами інших волонтерів він використовує ручні інструменти, спеціальні візки та переносні пожежні помпи. Серед тих, хто допомагає боротися з вогнем, багато представників корінних народів Даяк і Банджар.
Особливу небезпеку становлять підземні пожежі на торфовищах. Вони можуть залишатися активними протягом тривалого часу, навіть коли відкритого полум'я майже не видно. Через це вогонь важко локалізувати, а дим продовжує забруднювати повітря.
Ситуацію в Індонезії погіршують посушливі умови, пов'язані з так званим «супер-Ель-Ніньйо». По всій країні зафіксовані тисячі активних осередків займання, що спричинило наймасштабнішу за понад десятиліття кризу транскордонного смогу в регіоні.
Пожежі на Борнео викликають особливе занепокоєння через величезні площі тропічних торфовищ. Загальна площа лісів і боліт цієї екосистеми становить близько 4,5 мільйона гектарів. Однак під час осушення або займання цей давній запас вуглецю може швидко потрапити в атмосферу у вигляді вуглекислого газу, чадного газу та метану.
Екологи попереджають, що масштабні пожежі на торфовищах становлять серйозну загрозу для клімату та якості повітря. Волонтери продовжують працювати на місці, намагаючись стримати поширення вогню та не допустити подальшого знищення унікальних екосистем Борнео.
Аріна Щукіна, студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченко.
