Єврокомісія запропонувала нові правила державних закупівель, які мають змінити підхід до оцінки тендерів у ЄС, інформує Reuters. Ціна перестане бути головним критерієм, а в окремих стратегічних закупівлях замовники зможуть надавати перевагу товарам і послугам європейського походження, про це повідомляє «Комерсант Український»
Європейська комісія 9 вересня представила проєкт нового Public Procurement Act https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_1817 , який має замінити чинну систему правил державних закупівель у Євросоюзі. Реформа покликана одночасно спростити тендерні процедури, посилити конкурентоспроможність європейської економіки та зменшити залежність від постачальників з-за меж ЄС.
Державні закупівлі є одним із найбільших сегментів європейської економіки. За оцінкою Reuters, на них припадає близько €2,5 трлн, або приблизно 15% ВВП ЄС. Єврокомісія також оцінює щорічний обсяг державних закупівель приблизно у €2,5 трлн.
Замість трьох директив буде один регламентОдна з головних змін полягає у переході від трьох основних директив до єдиного нормативного акта.
Йдеться про директиви 2014/23/EU, 2014/24/EU та 2014/25/EU.
Єврокомісія пояснює реформу необхідністю спростити процедури та створити більш узгоджену систему для компаній і державних замовників. Новий регламент має застосовуватися безпосередньо в усіх країнах ЄС.
Окремий акцент зроблено на цифровізації. Комісія пропонує створити спільну цифрову екосистему для державних закупівель, яка дозволить використовувати перевірені дані про компанії, їхню відповідність вимогам та право брати участь у тендерах.
За задумом Єврокомісії, це має скоротити адміністративне навантаження для бізнесу, зокрема для малих і середніх підприємств, яким зараз доводиться працювати з різними національними процедурами. Нова система має зменшити кількість паперової роботи та відмінностей між правилами 27 держав ЄС.
Якість матиме більшу вагу, ніж цінаОдна з ключових змін стосується критеріїв оцінки пропозицій.
За новими правилами якість має становити щонайменше 30% оцінки тендерної пропозиції. Для контрактів із високою часткою трудових витрат цей показник може зростати до 50%.
Таким чином, замовник не зможе орієнтуватися виключно на найнижчу ціну.
Під час вибору переможця більшу роль матимуть якість товару або послуги, умови виконання контракту, безпека та інші визначені параметри.
Це має змінити традиційний підхід до європейських державних закупівель, де низька ціна часто відігравала ключову роль.
Водночас у пропозиції Єврокомісії передбачені винятки. Якщо необхідний рівень якості вже достатньо забезпечений технічними вимогами або умовами контракту, замовник зможе застосовувати інший підхід.
Європейське походження товарівНайбільш дискусійною частиною реформи є так званий європейський преференційний механізм.
У певних стратегічних закупівлях державні замовники зможуть надавати перевагу товарам, послугам або роботам із ЄС та країн, які мають відповідні міжнародні домовленості з Євросоюзом.
У визначених випадках замовник також зможе обмежити участь у тендері або відхилити пропозицію, якщо частка європейського або іншого охопленого правилами походження становить менш як 50% від загальної вартості пропозиції.
Цей момент важливо не трактувати як загальне правило про обов’язкові 50% європейських компонентів у кожному державному контракті.
Йдеться про можливість застосування такого критерію у визначених категоріях закупівель. Запропонована система не є універсальним принципом «Buy European».
Єврокомісія у своїй пропозиції також передбачає, що відповідні умови мають бути заздалегідь зазначені у документації конкретної закупівлі.
У фокусі кібербезпека та залежність від постачальниківРеформа виходить за межі питання походження товарів.
Єврокомісія пропонує враховувати під час державних закупівель економічну безпеку, стійкість ланцюгів постачання, кібербезпеку, ризики для критичної інфраструктури та інші стратегічні фактори.
Таким чином державні закупівлі розглядаються не лише як спосіб придбати товар чи послугу за найнижчою ціною, а і як інструмент зменшення залежності ЄС від зовнішніх постачальників.
Це особливо важливо для секторів, де перебої з поставками можуть мати наслідки для економіки або безпеки держав.
Україна вже інтегрує закупівлі з європейським ринкомДля України ця реформа важлива не лише через можливі зміни умов участі українських компаній у європейських тендерах. Публічні закупівлі вже є частиною процесу євроінтеграції України.
У червні 2026 року Україна та ЄС відкрили переговори за кластером 1 «Основи», до якого входить глава 5 «Державні закупівлі». Європейський Союз визначив орієнтири для подальшого закриття цієї глави. Таким чином, приведення української системи закупівель до правил ЄС стало безпосередньою частиною переговорів про вступ України до Євросоюзу.
Паралельно Україна проводить власну реформу публічних закупівель. 27 травня 2026 року Верховна Рада схвалила законопроєкт №11520 «Про публічні закупівлі». За даними Міністерства економіки України, документ розширює можливості участі українських компаній, зокрема малого та середнього бізнесу, у закупівлях і є одним із ключових для євроінтеграції. Закон також спрямований на імплементацію Директиви 2014/24/EU.
Окремо закон передбачає механізм поділу великих закупівель на лоти, можливість подавати альтернативні тендерні пропозиції, оновлені правила рамкових угод і динамічних систем закупівель, а також врегульовує участь субпідрядників. За інформацією Міністерства економіки, протягом дев’яти місяців після набрання законом чинності необхідно буде розробити близько 40 нормативно-правових актів.
Для українського бізнесу запропонована Єврокомісією реформа має подвійне значення. З одного боку, подальше зближення правил може спростити роботу українських компаній на європейському ринку. З іншого, у стратегічних закупівлях ЄС більшу роль може відігравати походження товарів і компонентів.
Водночас говорити про автоматичне обмеження доступу українських компаній до європейських тендерів поки що зарано. Запропонований Єврокомісією механізм є частиною нового законодавства, яке ще має пройти процедуру ухвалення на рівні ЄС.
ЄС переходить до стратегічної моделі закупівельЗапропонована реформа є частиною ширшої зміни підходу ЄС до державних витрат.
Єврокомісія прямо визначає серед цілей нового Public Procurement Act ефективніше використання державних інвестицій, посилення економічної безпеки та стійкості ЄС, а також інтеграцію екологічних, соціальних, інноваційних та безпекових критеріїв у закупівлі.
Окремо Комісія опублікувала оцінку впливу реформи. За її розрахунками, цифровізація та спрощення процедур мають забезпечити значну економію для бізнесу та державних замовників у довгостроковій перспективі.
Водночас нові правила ще не набули чинності. Наразі це законодавча пропозиція Єврокомісії, яку мають розглянути Європейський парламент і держави-члени.
Таким чином, остаточний вигляд системи ще може змінитися. Проте вже запропонована модель показує напрямок, у якому ЄС планує розвивати державні закупівлі: від орієнтації переважно на ціну до системи, де разом із вартістю враховуватимуться якість, безпека, походження продукції та стійкість постачання.
