Іран відновив складання балістичних ракет на підземних об’єктах, використовуючи запаси компонентів, які були накопичені до початку війни. Американські та близькосхідні чиновники заявили The Wall Street Journal, що Тегеран уже відновлює виробництво, хоча його масштаби поки значно менші, ніж до ударів США та Ізраїлю, повідомляє «Комерсант Український»
Іран знову збирає балістичні ракетиІран відновив виробництво балістичних ракет після масштабних ударів США та Ізраїлю по його військовій та промисловій інфраструктурі. Про це повідомило видання із посиланням на американських та близькосхідних чиновників, знайомих із розвідданими.
За їхніми даними, Тегеран використовує компоненти, які були накопичені до початку війни. Складання відбувається на підземних об’єктах, зокрема на ракетному комплексі Ходжір (Khojir) на південному сході Ірану.
Іран працює як над рідкопаливними ракетами, які необхідно заправляти безпосередньо перед запуском, так і над твердопаливними системами, які можна зберігати у готовому до застосування стані.
Поки виробництво відбувається в обмежених обсягах.
Американські та регіональні чиновники зазначають, що США та Ізраїль знищили або пошкодили частину підприємств, необхідних для виробництва ракет та їхніх компонентів. Крім того, морська блокада ускладнила постачання компонентів та речовин, необхідних для виробництва твердого палива.
Водночас Іран намагається створювати нові підземні складальні майданчики, щоб зменшити ризик повторного знищення виробничої інфраструктури. Розвіддані свідчать, що Тегеран використав період відносного затишшя для відновлення частини можливостей.
Скільки ракет Іран ще може зібратиОднією з головних переваг іранської ракетної програми залишаються накопичені до війни компоненти.
За словами колишнього аналітика ЦРУ та дослідника Королівського коледжу у м. Лондоні (King’s College London) Джима Лемсона, Іран до початку війни накопичив готові бойові частини, корпуси ракет, системи наведення та управління.
Він зазначив, що раніше оприлюднені Іраном фотографії та відео показували значні запаси таких компонентів у підземних комплексах.
Точний обсяг цих запасів невідомий. За оцінкою Лемсона, залежно від кількості збережених компонентів та кількості діючих підземних об’єктів Іран потенційно може зібрати сотні або навіть тисячі ракет.
Американські чиновники вважають, що після досягнення попередньої домовленості з адміністрацією Дональда Трампа в червні Іран міг перейти до виробництва невеликими темпами. Один із представників США заявив, що на той момент Тегеран міг мати компоненти щонайменше для кількох сотень ракет.
При цьому Іран уже витратив частину запасів готових ракет під час війни. Це стало однією з причин скорочення інтенсивності його ракетних ударів.
За оцінкою аналітика Тала Інбара з Missile Defense Advocacy Alliance, Іран досі може мати тисячі балістичних ракет.
Відновлення виробництва також ставить під сумнів попередні заяви США про фактичне знищення іранської ракетної промисловості. У квітні міністр оборони США Піт Хегсет заявляв, що ракетна програма Ірану була «функціонально знищена» і Тегеран не мав можливості виробляти нові ракети.
У Пентагоні заявляли, що США знищили до 90% промислової бази Ірану, пов’язаної з виробництвом безпілотників, балістичних ракет та військово морських систем.
Нові розвіддані свідчать, що відновлення все ж відбувається.
Куди може долетіти іранська балістика в УкраїніІран має кілька типів балістичних ракет середньої дальності,
здатних уражати цілі на відстані, достатній для досягнення України.
Серед них Ghadr, Emad, Sejjil та Khorramshahr. За даними Reuters, із посиланням на Center for Strategic and International Studies, дальність Sejjil оцінюється приблизно у 2000 км, Emad має дальність близько 1700 км, а Ghadr може долати близько 2000 км.
Окреме питання становить Khorramshahr. Для різних варіантів цієї ракети називаються різні характеристики. За інформацією Missile Threat CSIS для Khorramshahr 4 оцінюється дальність до 4000 км за певного бойового навантаження.
21 березня Іран запустив дві балістичні ракети у напрямку американсько-британської бази Дієго Гарсія в Індійському океані. Обидві не влучили в об’єкт. Одна ракета не досягла цілі через несправність, а іншу міг перехопити американський корабель.
Відстань від Ірану до Дієго Гарсія становить близько 3800 км. Цей епізод став підставою для оцінок, що Іран може мати ракети з дальністю, яка значно перевищує офіційно заявлені Тегераном 2000 км.
Для України орієнтовний час підльоту може становити від 12 до 30 хвилин залежно від місця запуску та цілі.
Для перехоплення балістичних ракет потрібні спеціалізовані системи протиракетної оборони. Серед таких систем називаються американська THAAD, ізраїльські Arrow 2 та Arrow 3, а також корабельна система SM 3. Можливості Patriot проти таких цілей є більш обмеженими.
Європа також може опинитися в зоні досяжностіПотенційна дальність у 4000 км суттєво змінює географію можливої загрози.
Якщо іранські ракети справді здатні долати такі відстані з бойовим навантаженням, у їхній теоретичній зоні досяжності опиняються окремі європейські столиці.
Ізраїльські військові та експерти після запусків у напрямку Дієго Гарсія називали серед потенційно досяжних цілей Берлін, Париж та Рим.
Європейські експерти водночас застерігають, що дальність польоту не означає автоматичну здатність точно уражати ціль на такій відстані. Зі збільшенням дальності можуть зменшуватися бойове навантаження та точність ракети.
Водночас сам факт можливості запуску на відстань близько 4000 км став важливим сигналом для європейської системи протиракетної оборони.
Росія вже отримувала іранські балістичні ракетиІранська ракетна програма має значення і для України через військову співпрацю Тегерана з Москвою.
На початку вересня 2024 року Росія отримала першу партію Fath-360.Йдеться про ракети значно меншої дальності, ніж Khorramshahr або Sejjil. Fath-360 здатні долати до 121 км. Іран при цьому заперечував передачу ракет Росії.За даними американського Мінфіну, наприкінці 2023 року Іран і Росія уклали контракт на постачання сотень таких ракет, а влітку 2024 року російські військові проходили в Ірані навчання з їх використання, повідомляло Reuters. Серед них були спеціалісти з протиповітряної оборони, артилерії, ракетної техніки та розробки озброєнь. За даними розслідування, вони могли відвідувати іранські ракетні об’єкти, включно з підземними комплексами.
Водночас G7 у вересні 2024 року офіційно засудила експорт Іраном та закупівлю Росією іранських балістичних ракет.
Таким чином, військова співпраця між Тегераном і Москвою охоплює не лише безпілотники Shahed, які Росія використовує у війні проти України, а й балістичні технології та ракети.
Відновлення виробництва в Ірані означає, що Тегеран намагається зберегти ракетний потенціал попри масштабні удари по його військовій інфраструктурі. Для України це важливо не лише через можливу дальність іранських ракет, а й через те, що Іран уже постачав Росії ракетне озброєння.
Поки немає підтверджень, що Іран готує передачу Росії саме далекобійних ракет. Однак відновлення виробництва та попередня військова співпраця Тегерана і Москви залишають питання про подальші поставки іранського озброєння відкритим.
