Інцидент за участю російського військового корабля та данського вертольота викликав різку реакцію в Копенгагені. Міністр оборони Данії Єппе Бруус скликав представників парламенту, відповідальних за оборонні питання, на брифінг у Фолькетингу та заявив, що ситуацію сприймають максимально серйозно.
За даними TV2, йдеться про російський фрегат, який 14 вересня випустив дві сигнальні ракети у напрямку данського вертольота. У Данії розцінили поведінку екіпажу як серйозний інцидент і планують викликати російського посла для пояснень.
"Ми викликаємо посла на зустріч. Це також є проблемою, оскільки це вкрай непрофесійна поведінка екіпажу. Існує безліч способів зв'язатися з вертольотом. Ми ставимося до цього дуже серйозно, але поки що не дійшли до такого етапу", - заявив Бруус.
Водночас данський міністр оборони дав зрозуміти, що Копенгаген поки не розглядає інцидент як ситуацію, яка потребує запуску механізмів колективної оборони НАТО.
Йдеться насамперед про 4-ту та 5-ту статті Північноатлантичного договору. Стаття 4 передбачає консультації між союзниками, якщо одна з країн вважає,
що її безпека, територіальна цілісність або політична незалежність опинилися під загрозою. Стаття 5 є значно серйознішим механізмом: напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх.
Таким чином, у Копенгагені наразі вирішили не переводити інцидент у площину колективної оборони, однак дипломатична реакція вже готується.
Окрему увагу данська сторона звернула на спосіб дій російського екіпажу. За словами Брууса, існували інші можливості встановити контакт із вертольотом без використання сигнальних ракет.
Тепер у Данії очікують пояснень від російської сторони. Водночас інцидент вкотре демонструє, наскільки напруженою залишається ситуація навколо військової активності Росії та країн НАТО у європейському регіоні.
Також видання "Коментарі" повідомляло – НАТО вже не приховує, що готується до нової війни: що посилює альянс.