Китай почав системно розбудовувати ринок «зеленого» фінансування понад десять років тому, коли влада шукала способи профінансувати масштабну боротьбу із забрудненням повітря, води та ґрунтів.
Як розповів в інтерв’ю Bloomberg Ма Цзюнь, голова Hong Kong Green Finance Association та колишній головний економіст Народного банку Китаю, у 2014 році оцінювана потреба країни у фінансуванні екологічних заходів становила близько 4 трлн юанів щороку. Державний бюджет міг забезпечити лише приблизно 10% необхідної суми, тому решту капіталу вирішили залучати через фінансовий сектор.
Уже у 2015 році створення системи «зеленого» фінансування включили до державної екологічної політики, а Народний банк Китаю отримав координуючу роль у розробленні відповідних механізмів разом з іншими державними відомствами.
«Зелені» кредити та облігації досягли $7 трлнРозроблена система включала близько 35 напрямів роботи, серед яких розвиток «зеленого» кредитування, випуск спеціалізованих облігацій, стандартизація критеріїв екологічних проєктів та створення стимулів для банків.
За словами Ма Цзюня,
сукупний обсяг непогашених «зелених» кредитів та облігацій у Китаї зараз становить близько 50 трлн юанів, або $7 трлн.
Значні обсяги такого фінансування спрямували у виробництво та впровадження сонячної і вітрової енергетики, електромобілів та акумуляторів.
За наведеною ним оцінкою, на Китай сьогодні припадає близько 70% світових виробничих потужностей у сфері відновлюваної енергетики, а також приблизно 70% виробництва електромобілів та акумуляторів.
Китайський центробанк стимулює банки фінансувати «зелені» проєктиОднією з особливостей китайської моделі стала безпосередня участь центрального банку у стимулюванні кліматичного фінансування.
Народний банк Китаю, зокрема, запровадив механізм дешевого фінансування для проєктів у сфері декарбонізації. За словами Ма Цзюня, ставка за відповідними ресурсами для відновлюваної енергетики може становити 1,25%.
Китайські комерційні банки також повинні звітувати про обсяг «зелених» кредитів відповідно до встановленої таксономії. Це дозволяє регулятору порівнювати їхню активність у цьому сегменті.
Частка «зелених» кредитів у кредитних портфелях окремих банків може сягати приблизно 35%,
тоді як у менш активних установ вона становить близько 5%. Банки з вищими показниками можуть отримувати додаткові стимули.
Масштаб ринку знизив вартість випуску «зелених» облігаційВеликий внутрішній ринок дозволив Китаю суттєво скоротити супутні витрати на залучення «зеленого» фінансування.
За словами Ма Цзюня, на початковому етапі розвитку ринку перевірка одного випуску «зелених» облігацій могла коштувати близько 100 тис. юанів. Після появи конкуренції між незалежними верифікаторами вартість таких послуг знизилася приблизно до 10 тис. юанів.
Китайські компанії також почали використовувати штучний інтелект для класифікації «зелених» кредитів, що дає можливість ще більше скорочувати адміністративні витрати.
Окремі місцеві органи влади субсидують відсоткові ставки за «зеленими» кредитами та облігаціями або надають фінансові стимули компаніям, які першими запускають нові типи таких інструментів.
Наступним напрямом стане декарбонізація важкої промисловостіПісля масштабного фінансування відновлюваної енергетики, електромобілів та акумуляторів Китай дедалі більше уваги приділяє так званому transition finance – фінансуванню переходу традиційних вуглецевоємних галузей до меншої кількості викидів.
Йдеться насамперед про металургію, цементну, нафтохімічну промисловість, вугільну генерацію, авіацію та судноплавство.
Для 11 секторів уже розробляються або застосовуються спеціальні критерії переходу. Наприклад, для металургії враховуються використання металобрухту, водню та чистої електроенергії.
Компанії повинні визначати цілі декарбонізації на три, п’ять або сім років, після чого для фінансування відповідних заходів можуть використовувати, зокрема, кредити, ставка за якими прив’язана до досягнення показників сталого розвитку.
За оцінкою Ма Цзюня, обсяг transition finance поки що значно менший за традиційне «зелене» фінансування, однак у деяких регіонах Китаю цей сегмент демонструє зростання приблизно на 100%.
Юаневі облігації стають джерелом дешевого фінансування для інших країнКитайська фінансова система поступово використовується для фінансування екологічних проєктів і за межами країни.
За останні вісім місяців обсяг випусків так званих panda bonds – номінованих у юанях облігацій іноземних емітентів на материковому китайському ринку – становив близько 200 млрд юанів.
Ще приблизно 1 трлн юанів залучили через ринок dim sum bonds – юаневих облігацій, які випускаються за межами материкового Китаю, передусім у Гонконзі.
Однією з причин зростання інтересу до таких інструментів стала нижча вартість фінансування порівняно з доларовим боргом. Зокрема, Пакистан нещодавно розмістив panda bonds зі ставкою купона 2,5% за підтримки гарантій Азійського банку інфраструктурних інвестицій та Азійського банку розвитку.
На китайський ринок «зелених» panda bonds також виходила бразильська Suzano, а дедалі більше емітентів із країн, що розвиваються, розглядають можливість залучення юаневого фінансування.
Таким чином, китайська модель «зеленого» фінансування поступово виходить за межі внутрішнього ринку: створена за останнє десятиліття система не лише забезпечила трильйони доларів для розвитку чистих технологій усередині країни, а й стає одним із джерел капіталу для енергетичного переходу в інших економіках.
