Резонансні місцеві вибори в Німеччині 20 вересня відбувалися в землі Мекленбург-Переднє Помор’я та в столичному Берліні, який має статус землі. Вибори дали зовсім не ті результати, які напередодні рекламували щодо Мекленбурга, до якого через медіа було прикуто всю увагу, а також вельми цікаві результати по Берліну, яким приділяють незаслужено мало уваги.
Скільки б не кричали про «перемогу ультраправих» у Мекленбурзі-Передньому Помор’ї, у підсумку уряд у цій землі сформують лівоцентристи із Соціал-демократичної партії разом із партнерами (залежно від остаточних підсумків), і жодних ультраправих із «АдН» в уряді не буде.
Ще цікавіші результати виборів у Берліні, де найбільше — близько 25% — здобули радикальні Ліві (Die Linke) із гаслами доступного житла, експропріації його надлишків у «житлових баронів» тощо. До влади їх, звісно, не допустять. Уряд у Берліні, найімовірніше, формуватиме партія ХДС Мерца, яка набрала близько 20%, у коаліції з партнерами залежно від остаточних результатів, тоді як «АдН» у Берліні виступила досить скромно.
Понад те, судячи з коментарів німецьких медіа,
електоральний успіх Лівих є прямим наслідком зростання рейтингу ультраправих і є реакцією на роздмухану значущість «АдН».
Проблема полягає в тому, що лівих партій різного ступеня центризму, радикалізму й адекватності в Німеччині декілька, тому голоси лівого електорату розпорошуються між кількома політичними силами.
У свою чергу, правопопулістська партія в Німеччині лише одна, і вона акумулює увесь протестний електорат певного, насамперед антимігрантського спрямування, що й забезпечує «АдН» високі результати. Але варто правопопулістський партійний спектр роздробити й випустити на арену додаткову кількість скандальних горлопанів — і скандальна привабливість нетрадиційної Аліси Вайдель, яка реально проживає у Швейцарії, та колишнього маляра Тіно Хрупалли з «АдН» одразу зблідне.
Зрештою, попри деякі відносні успіхи «АдН», уряд у Мекленбурзі буде лівоцентристським, а в Берліні — радше центристським, можливо, із певним лівим відтінком.
Такий основний підсумок, а все решта — це потуги видавити сенсацію заради друкованих тиражів та «клікабельності» в інтернеті.
Але розглянемо деталі…
Мекленбург-Переднє Помор’я: соціал-демократи при владі та провал ХДСЗа даними на момент написання цього нарису, у цій землі «АдН» здобула 38%, СДПН — 35,5%, ХДС — 5,5%, Ліві — 7,5%, Зелені — 5,5%, промосковські ліворадикали з Блоку Сари Вагенкнехт (BSW) — 5%.
При цьому ХДС Мерца та BSW під час остаточного підрахунку можуть не подолати 5-відсотковий бар’єр і не потрапити до ландтагу.
Таким чином, істерія, що нагніталася довкола «чергової епохальної перемоги» ультраправих із «Альтернативи для Німеччини» в Мекленбурзі-Передньому Помор’ї, не виправдалася. «АдН» дійсно здобула на цих виборах відносну більшість, але вона далеко не дотягує до позначки 50%+1, яка дає право на одноосібне формування уряду землі. А в коаліцію з політиками, які намагаються заперечувати злочини гітлерівського режиму, ніхто не піде як із міркувань моралі, так і через діюче «правило брандмауера», згідно з яким усі партії в Німеччині зобов’язалися не входити в коаліцію з «АдН».
До речі, те саме спостерігається і в землі Нижня Саксонія – Ангальт, де партія «АдН» два тижні тому взяла значно більший відсоток,
але й там до влади їх, найімовірніше, не пустять із тієї ж причини.
А головне — друге місце на виборах до ландтагу (місцевого парламенту) землі Мекленбург-Переднє Помор’я посіла левоцентристська Соціал-демократична партія Німеччини, яка правила там до виборів і поступилася ультраправим із «АдН» лише приблизно півтора відсотка. З урахуванням Зелених та інших можливих партнерів по коаліції, саме СДПН, найімовірніше, сформує уряд. Причому нагадаємо, що ХДС і СДПН утворюють правлячу коаліцію на федеральному загальнонаціональному рівні.
«АдН» поки що знову залишиться «поза справами», скандалитиме й закликатиме до «дружби з Путіним», щоб отримати дешевий газ.
Таким чином, фактично в Мекленбурзі-Передньому Помор’ї переможцями виборів стануть лівоцентристы, які, найімовірніше, сформують коаліційний уряд, хоча остаточні висновки робити ще зарано.
Вкрай неприємним, хоч і очікуваним результатом став провал на земельних виборах правлячої партії Християнських демократів (ХДС) канцлера Фрідріха Мерца, яка може взагалі не подолати прохідний 5-відсотковий бар’єр.
Берлін різко змістився ліворуч,
але, найімовірніше, залишиться центристськимНезаслужено обійденими увагою, проте досить цікавими й показовими є результати виборів у Берліні.
На момент написання цього нарису попередні результати по Берліну були такими: Ліві — 24,5%, ХДС — 20%, АдН — 16%, Зелені — 15%, СДПН — 12%, BSW — 5%.
Як бачимо, тут найбільше — майже 25% — набрали Ліві (Die Linke), обійшовши партію ХДС Мерца, яка здобула близько 20%. Створити уряд Берліна Лівим (а це за мірками Німеччини радикальні ліві, на відміну від лівоцентристів із СДПН), найімовірніше, не дадуть. Але тут цікава сама тенденція, яка перекреслює піар про «тріумфальну ходу» ультраправих у Німеччині.
«Ліві» є досить неоднозначною партією з точки зору інфантильного популізму та свого ставлення до України.
Основні пункти їхньої програми: – вартість життя та зарплати: підвищення мінімальної оплати праці (Mindestlohn) приблизно до 15 євро на годину з подальшою індексацією відповідно до рівня інфляції; – житлова політика: запровадження загальнонаціональної стелі та заморожування орендної плати на шість років із подальшими жорсткими обмеженнями,
а також усуспільнення великих житлових компаній, у власності яких перебуває понад 3000 квартир; – податки: повернення податку на великі статки (неоподатковуваний мінімум становить 1 млн євро для приватних осіб і 5 млн євро для бізнес-активів), а також запровадження окремого збору для статків понад 1 млрд євро; – охорона здоров’я: створення єдиної системи медичного страхування, до якої сплачують внески всі громадяни; – умови праці: перехід на чотириденний робочий тиждень із повним збереженням заробітної плати (починаючи з державного сектору); – зовнішня політика: критика НАТО (включно із пропозиціями виходу з альянсу) та вимога кардинальної зміни структури Європейського Союзу.
Програма Лівих на виборах у Берліні, яка забезпечила їм високий результат:
- Житло та орендна плата (центральна тема): – усуспільнення квартир: негайне виконання підсумків референдуму 2021 року — примусовий викуп (експропріація) близько 220 000 квартир у великих комерційних компаній, що володіють понад 3 тисячами одиниць житла, та їх переведення у суспільну власність; – заморожування цін: запровадження «мікрообмежень» на оренду житла в державних компаній — зростання квартплати не повинно перевищувати 1% на рік; – соціальне житло: будівництво 7500 нових соціальних квартир щороку муніципальними забудовниками; – захист від виселень: мораторій на примусові виселення з квартир, що належать місту, та створення спеціального відомства із захисту орендарів;
- Транспорт і міське середовище: – зниження вартості проїзду: повернення пільгового соціального проїзного (Sozialticket) вартістю 9 євро, а також безкоштовний проїзд для власників берлінської соціальної картки (Berlinpass); – заборона на подорожчання: заморожування діючих тарифів на громадський транспорт і припинення регулярного підвищення цін; – націоналізація залізниць: повернення міської електрички (S-Bahn) у повну власність та управління землі Берлін; – чисте місто: організація двох безкоштовних днів збору великогабаритного сміття (Sperrmüll) на рік для всіх жителів, щоб очистити вулиці від стихійних звалищ;
- Освіта та школи: – розвиток єдиних шкіл: подвоєння кількості суміщених загальноосвітніх шкіл (Gemeinschaftsschulen) протягом 5 років для подолання соціальної нерівності серед учнів; – психологічна допомога: гарантоване працевлаштування щонайменше одного шкільного психолога в кожен навчальний заклад Берліна;
- Демократія та внутрішня політика: – голосування для іноземців: надання виборчого права на місцевих виборах жителям без німецького громадянства, які легально проживають у Берліні понад 5 років; – протестне голосування: запровадження офіційної графи «Проти всіх» у виборчі бюлетені, голоси в якій визнаватимуться дійсними під час загального підрахунку; – відмова від дискримінаційного контролю: закриття «зон заборони зброї» та скасування перевірок у так званих криміногенних місцях, які, на думку партії, призводять до расового профілювання.
то тут, як кажуть, «усе дуже занедбано», а якщо конкретніше — інфантильний пацифізм із промосковськими проявами.
Партія Die Linke виступає проти постачання важкого озброєння в Україну й наполягає на якнайшвидшому початку мирних переговорів із Росією, хоча офіційно засуджує російське вторгнення.
Основні аспекти позиції: – засудження агресії та пацифізм: керівництво партії заявляє про засудження дій Кремля, однак базова ідеологія організації будується на жорсткому антимілітаризмі та відмові від будь-яких військових інтервенцій і експорту зброї за кордон; – відмова від військової допомоги: «Ліві» критикують уряд Німеччини за постачання зброї Україні, аргументуючи це тим, що військова підтримка не наближає мир, а лише затягує конфлікт і посилює ескалацію; – ставка на дипломатію: партія вимагає зробити пріоритетом дипломатичні зусилля, припинення вогню та пошук компромісів через міжнародні переговори за участю різних глобальних акторів;
Внутрішньопартійний розкол і контекст: – вихід крила Сари Вагенкнехт: історично в Die Linke існувало сильне проросійське крило (на чолі із Сарою Вагенкнехт),
яке відкрито підтримувало наративи Москви, але наприкінці 2024 року відбувся остаточний розкол — Вагенкнехт створила власний блок (BSW), який посів ще радикальнішу антиукраїнську та проросійську позицію; – дискусії всередині оновленої партії: після виходу групи Вагенкнехт в оновленій Die Linke тривають суперечки — частина пересічних членів (включно з україномовними, російськомовними та східноєвропейськими активістами) критикує партійні документи за недостатньо жорстке засудження агресора та елементи «хибного антимілітаризму», тоді як партійне керівництво продовжує балансувати між гуманітарною солідарністю з постраждалими та вимогою припинити військову допомогу Києву.
Канцлер Мерц визнає провал, але не здаєтьсяМерц обіцяє залишитися канцлером, незважаючи на «катастрофу» на чергових регіональних виборах у Німеччині, пише видання Politico.
Консервативна партія канцлера, який перебуває під тиском, зазнала найбільшої поразки в післявоєнній історії Німеччини: вкрай права партія «Альтернатива для Німеччини» здобула другу перемогу на регіональних виборах за два тижні.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та його консерватори зазнали другої великої поразки від вкрай правої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) на регіональних виборах у неділю — результат, який Мерц визнав «катастрофою».
Однак канцлер поспішив розвіяти зростаючу хвилю припущень про те, що він піде у відставку після поразки, яка сталася лише через два тижні після ще однієї історичної поразки від AfD на регіональних виборах. Він з’явився перед камерами лише через кілька хвилин після закриття виборчих дільниць у неділю, щоб заявити, що продовжуватиме просувати свою програму реформ і виступатиме якорем стабільності в неспокійні часи.
«Ці реформи — протиотрута від отрути авторитаризму, — сказав він. — Те, що необхідно зробити зараз, вимагає витримки, непохитності та терпіння. Я продемонструю ці якості як голова ХДС і, передусім, як канцлер нашої країни».
Партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) здобула близько 38% голосов у північно-східній землі Мекленбург-Переднє Помор’я — другий найкращий результат у її історії, випередивши левоцентристську Соціал-демократичну партію (СДПН),
яка отримала 35%, згідно з попередніми результатами.
Консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС) Мерца зазнав найгіршої поразки на виборах до законодавчих зборів землі або на національному рівні з часів закінчення Другої світової війни, отримавши, за попередніми підрахунками, близько 5% голосів, що перебуває на межі або нижче порогу, необхідного для проходження до парламенту землі.
Якщо за остаточним підрахунком голосів партія не подолає 5-відсотковий бар’єр, це завдасть ще болючішого удару канцлеру, який і без того важко утримує підтримку серед пересічних членів своєї партії.
Лідери «Альтернативи для Німеччини» привітали свою перемогу — національний співголова партії Тіно Хрупалла назвав результати виборів у Мекленбурзі-Передньому Помор’ї «сенсацією», одночасно тиснучи на суттєво ослабленого Мерца, щоб той пішов у відставку та відмовився від політики своєї партії щодо утримання «захисного бар’єра» навколо вкрай правих.
«Фрідріх Мерц — непідходящий канцлер для ХДС, і він тягне ХДС донизу за собою, — заявила національна співголова Аліса Вайдель німецькому суспільному телебаченню.
— Тому ХДС має насамперед поставити собі запитання: чи хоче вона продовжувати працювати з цим канцлером і проводити цю ліву політику?»
Мерц вдався до незвичайного кроку, скликавши в неділю ввечері лідерів ХДС у берлінській штаб-квартирі партії, щоб заручитися їхньою підтримкою перед тим, що, як він знав, стане черговою принизливою поразкою на виборах. Рейтинг схвалення Мерца є одним із найнижчих за всю історію для канцлера Німеччини на цьому етапі його перебування на посаді, що викликало внутрішні дискусії в ХДС щодо можливої зміни керівництва — Kanzlertausch (обмін кандидатурами канцлера).
«Звісно, настрій не зовсім безтурботний, — сказала ARD Інес Клаус, політикиня від ХДС, яка взяла участь у зустрічі керівництва. — Якщо ви запитаєте мене зараз, чи не віддала б я перевагу тому, щоб просто натягнути на себе ковдру, то, можливо, так. Але відповідальність полягає не в цьому; зараз необхідна стабільність».
Напередодні виборів один із представників ХДС заявив виданню POLITICO, що в партії «почнеться справжній хаос», якщо консерваторам не вдасться пройти до парламенту землі Мекленбург-Переднє Помор’я — результат,
який залишався цілком ймовірним станом на 22:00 у ніч виборів.
Згідно з опитуванням суспільної телерадіокомпанії ZDF, лише 1% виборців — і 1% прихильників ХДС — заявили, що канцлер Мерц допоміг своїй партії покращити результати виборів у Мекленбурзі-Передньому Помор’ї.
«Ми не можемо прикрашати результати в Мекленбурзі-Передньому Помор’ї, — сказав Мерц після закриття виборчих дільниць у неділю. — Це катастрофа».
Підтримка ХДС також знизилася на окремих регіональних виборах у Берліні, де партія посіла друге місце з приблизно 19%, згідно з попередніми підрахунками, поступившись Лівопартії — вкрай лівій силі, яка здобула 25,5% голосів і тепер готова обійняти посаду мера столиці, змінивши консерваторів Мерца в коаліції з левоцентристськими партіями.
Мерц поставив на кон своє перебування на посаді канцлера, стверджуючи, що програма реформ підвищить конкурентоспроможність Німеччини та відновить економічне зростання в найбільшій економіці ЄС, і закликав виборців проявити терпіння, поки реформи почнуть давати результати.
Однак, оскільки орієнтована на експорт модель економічного зростання Німеччини продовжує страждати на тлі посилення конкуренції з боку Китаю та тарифних війн,
розв’язаних президентом США Дональдом Трампом, німецькі виборці, схоже, не дають йому шансу виправдатися.
До програми канцлера входить підвищення пенсійного віку для зміцнення пенсійної системи, скорочення деяких пільг з медичного страхування для стримування зростання страхових внесків та посилення умов для працівників щодо надання лікарняних із метою стимулювання економічного зростання.
Багато з цих реформ накладають очевидні витрати на пересічних виборців, надаючи вкрай правим і вкрай лівим широкі можливості для експлуатації суспільного невдоволення.
Незважаючи на перемогу «Альтернативи для Німеччини» (AfD) у Мекленбурзі-Передньому Помор’ї, у партії немає шансів керувати землею, частково через раптове, несподіване піднесення СДПН під керівництвом прем’єр-міністра Мануели Швезіг, яка позиціонувала себе на виборах як оплот проти вкрай правих, використовуючи гасло «Жінка проти синього» («Frau gegen Blau»), що відсилає до кольору партії AfD.
Тепер Швезіг, ймовірно, очолить новий коаліційний уряд у землі з коаліцією лівих партій.
Лідери ХДС звинуватили Швезіг у тому,
що вона фактично перетворила вибори в її землі на боротьбу двох партій, що значно послабило консерваторів Мерца.
«ХДС наполегливо боролася, але в підсумку була розгромлена в загостреному протистоянні між СДПН та AfD», — сказав Мерц.
Однак Швезіг звинуватила Мерца та ХДС у нездатності налагодити контакт із виборцями і змогла скоротити відставання від «Альтернативи для Німеччини» на пізніх етапах передвиборчої гонки значною мірою завдяки тому, що критикувала Мерца за відірваність від простих людей, а його реформаторську діяльність — за покарання найменш захищених верств населення.
«Питання вартості життя є дуже важливим, і для федерального уряду важливо зайняти позицію на користь активнішого економічного розвитку для створення робочих місць, а також для надання допомоги», — заявила вона в ефірі суспільного телебачення після голосування.
Секрет успіху Лівих у Берліні – пропозиції щодо приборкання дорожнечі житлаВ основі передвиборчої кампанії в Берліні лежить прагнення лівих радикалів до захоплення власності, і після регіональних виборів, що відбулися в неділю,
коаліція лівих партій може приступити до експропріації багатоквартирних будинків у межах плану зі зниження орендної плати, явно перекручуючи факти, щоб залякати вразливих бюргерів, пише Politico.
Як зазначається, ліві партії Берліна запропонували радикальну відповідь на житлову кризу, що загострюється в столиці: конфіскувати нерухомість гігантів будівельної галузі, яких вони звинувачують у руйнуванні міста.
Цей план став найбільш обговорюваним питанням на виборах, які відбудуться в неділю, оскільки коаліція лівих партій готова змістити консервативного мера німецької столиці й потенційно привести до влади першого вкрай лівого мера з часів падіння Берлінського муру.
«Житлове питання — це центральна соціальна проблема, яка стоїть перед нашим містом, і я завжди казала, що якщо стану мером, то зроблю все можливе, щоб Берлін знову став доступним за ціною і щоб знизити орендну плату», — заявила Еліф Еральп, провідна кандидатка від Лівої партії.
Ліва партія, частина історії якої виходить із комуністичної партії Східної Німеччини (насправді партія в НДР називалася СЄПН — Соціалістична єдина партія Німеччини),
переживає політичне відродження після того, как отримала нову хвилю підтримки з боку молодих виборців, мобілізованих піднесенням вкрай правих. У своїй берлінській кампанії партія натхненна прикладом мера Нью-Йорка Зорана Мамдані, взявши за зразок його акцент на проблемах вартості життя.
Колись це місто було відоме низькими цінами на оренду житла, що сприяло розвитку міжнародної богемної культури. Однак останніми роками доступне житло стало особливо актуальною проблемою для німецької столиці. Менше ніж кожен шостий житель міста володіє власним будинком, а орендна плата за останнє десятиліття зросла приблизно на 70%.
Ліва партія висуває план з експропріації власності у компаній, які володіють понад 3000 квартир. Ця ідея користується широкою підтримкою в місті, яке історично схилялося до лівих поглядів.
Майже 60 відсотків виборців підтримали експропріацію власності у великих компаній, що займаються нерухомістю, на референдумі 2021 року.
Організація, яка ініціювала цей референдум, підрахувала, що місто могло б примусово викупити до 220 000 квартир за суму, що становить до 60 відсотків від їхньої ринкової вартості — на загальну суму 18 мільярдів євро.
На їхню думку, ці гроші місто могло б повернути за століття за рахунок орендних надходжень.
Штефан Еверс, провідний кандидат від ХДС у Берліні, заявляє, що побоювання щодо перемоги лівої партії вже завдають шкоди ринку нерухомості міста.
«Багато будівельних компаній уникають Берліна просто тому, що ця дискусія триває вже сьогодні, тому що до влади може прийти політична партія, яка дійсно хоче це реалізувати, — сказав він телеканалу RTL. — Це завадить будівництву нових квартир — квартир, яких і так сьогодні бракує. І це призведе до зростання орендної плати. А це прямо протилежно тому, чого ми прагнемо».
Партія «Зелені» в Берліні, яка посідає четверте місце в опитуваннях із підтримкою близько 15 відсотків, є єдиною іншою партією, яка повністю підтримує плани експропріації, та висловила намір просувати їх у коаліції з Лівою партією.
«Питання полягає в тому, чи вдасться після цих виборів нарешті розробити правильну політику та здійснити кардинальні зміни», — заявила Катрін Шмідбергер, депутатка від партії Зелених у берлінському земельному парламенті.
Таким чином,
левоцентристська Соціал-демократична партія (СДПН), яка посідає п'яте місце в опитуваннях із 12-відсотковою підтримкою, залишається потенційною поміркованою силою. Ліва партія для формування уряду в Берліні потребуватиме, щоб і «зелені», і СДПН отримали достатньо місць. Однак провідний кандидат від СДПН Штеффен Крах виступає против експропріації, надаючи перевагу іншим заходам щодо зниження орендної плати.
Можливо, можливості Краха щодо перешкоджання цим планам дещо обмежені після розслідування корупції, пов’язаного зі звинуваченнями в отриманні незаконних пожертв на передвиборчу кампанію під час його роботи в Ганновері. Крах, який заперечує будь-які правопорушення, втратив політичний капітал унаслідок цих звинувачень.
Тим часом праві партії різко засудили плани експропріації в Берліні, зокрема й вкрай права партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка несподівано набрала 18% голосів, посівши третє місце лише на кілька процентних пунктів позаду лівої партії.
«З лівою партією ви отримуєте насамперед новий соціалізм», — заявила Крістін Брінкнер, провідна кандидатка від «Альтернативи для Німеччини» в Берліні,
в інтерв’ю телеканалу Welt TV. — Ми знаємо — якщо озирнутися назад, — що Берлин уже пережив соціалізм, і, враховуючи стан ринку нерухомості в той час, багато хто цього не хоче».
Хоча експертна комісія у 2023 році дійшла висновку, що пропозиція про експропріацію юридично здійсненна, її реалізація буде непростим завданням.
Такий крок має спиратися на статтю 15 Конституції Німеччини, яка дозволяє передавати «землю, природні ресурси та засоби виробництва» в «суспільну власність». Але це положення ніколи не застосовувалося.
У разі реалізації політика експропріації майже напевно буде оскаржена в конституційному суді, при цьому експерти стверджують, що судді можуть ухвалити будь-яке рішення.
Уряд Мерца пообіцяв запобігти експропріації компаній, що займаються нерухомістю, на рівні земель, ухваливши національний закон, спрямований проти цієї практики. Однак цей текст ще не розроблено, і експерти знову розходяться в думках щодо того, чи матиме федеральний уряд юридичне право блокувати такі спроби на місцевому рівні.
«Щодо пропозиції федерального уряду я скажу цілком чітко: ми не хочемо жодного втручання… І як юристка я також чітко заявляю, що маю дуже серйозні сумніви щодо її конституційності», — заявила провідна кандидатка від партії Еральп журналістам у Берліні раніше цього місяця. — Тому ми залишаємося при своїй думці: ми прагнемо експропріації».
Насамкінець ще раз підкреслимо, що, незважаючи на успіхи ультраправих із «АдН» на регіональних виборах, чутки про їхню «тріумфальну ходу» Німеччиною поки що видаються суттєво перебільшеними, і влади їм поки що не бачити ніде, «як власних вух без дзеркала».
Радше навпаки, місцеві вибори 20 вересня демонструють тенденцію до зміщення ліворуч, оскільки і Ліві в Берліні, і соціал-демократи в Мекленбурзі здобули результат суто на лівому соціальному порядку денному.
