"Я боюся війни", - заявив прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час зустрічі зі студентами-медиками в університетській лікарні міста Пряшів минулого тижня. За його словами, те, що сьогодні відбувається в Європі, свідчить про те, що війна в Україні "вийшла з-під контролю" і Європа може зіткнутися з ширшим військовим конфліктом.
Фіцо запропонував студентам уявити ситуацію, коли Словаччині наказують підготувати "5 тисяч, 10 тисяч солдатів", які будуть відправлені воювати "невідомо за кого, чому і заради чого". У цьому контексті прем'єр згадав п'яту статтю Північноатлантичного договору, яка передбачає, що напад на одного члена НАТО вважається нападом на весь Альянс. "Я не хочу, щоб Словаччина стала частиною будь-якого військового конфлікту через якусь статтю 5", - сказав Фіцо. Водночас він наголосив: "Так, ми є членом НАТО. Ми це цінуємо. Для нас важливі співпраця та виконання зобов'язань. Але як прем'єр-міністр я зроблю все, щоб Словаччина ніколи не була втягнута у військовий конфлікт".
Ці заяви викликали хвилю критики з боку словацької опозиції та жорстку реакцію з боку президента сусідньої Чехії Петра Павела,
який у минулому очолював Військовий комітет НАТО. "Якщо хтось каже, що радий бути членом НАТО, але не готовий долучитися до захисту союзника у разі нападу, то він не розуміє, що означає слово "солідарність", - заявив Павел.
У відповідь Фіцо сказав, що, мовляв, поважає бажання Павела "як колишнього генерала НАТО воювати". Натомість сам словацький прем'єр, за його словами, віддає перевагу миру.
Як слова Фіцо впливають на імідж СловаччиниПобоювання того, що війна Росії проти України може поширитися на інші країни, поділяють багато європейців. Однак слова Фіцо критично сприйняв багато хто і в самій Словаччині. Колишній міністр закордонних справ країни Мирослав Влаховський так коментує слова Фіцо в розмові з DW: "Хіба він не прем'єр-міністр? Хіба не він має бути лідером країни? Чи не повинен він вести людей за собою замість того, щоб поширювати страхи?"
Влаховський, який нині є експертом аналітичного центру GLOBSEC, додає, звертаючись до словацького прем'єра: "Навіть якщо ситуація настільки серйозна, як ви кажете, я хочу почути: наскільки країна готова? Що ви для цього зробили?
Хто прийде нам на допомогу у разі нападу?"
На запитання, чи можуть слова Фіцо зашкодити іміджу Словаччини серед союзників, Влаховський відповів коротко: "Це вже сталося".
Фіцо готується до виборів 2027 рокуАналітики вбачають у висловлюваннях словацького прем'єра чіткий політичний розрахунок. Наступного року на Фіцо чекає складна виборча кампанія, на якій він намагатиметься зберегти за собою посаду. Деякі оглядачі вважають, що Фіцо намагається переманити до себе електорат ультраправої партії "Республіка", яка різко виступає проти НАТО і ЄС, а також військової допомоги Україні.
Влаховський порівнює риторику Фіцо з риторикою колишнього прем'єра Угорщини Віктора Орбана та нинішнього прем'єра Чехії Андрея Бабіша, які позиціонували себе як "кандидатів миру".
Сам Бабіш зазнав гострої критики під час президентської кампанії 2023 року після того, як під час теледебатів поставив під сумнів відправлення чеських військ на допомогу Польщі в разі гіпотетичного нападу.
Що таке стаття 5 Договору про НАТОКолишня речниця НАТО, а нині старша наукова співробітниця Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI)
Оана Лунгеску назвала статтю 5 Північноатлантичного договору "найвідповідальнішим зобов'язанням, яке одна держава може взяти перед іншою". Втім, головна мета цієї статті, за словами Лунгеску, полягає у стримуванні потенційного агресора. Він має зрозуміти, що що в разі конфлікту матиме справи не з окремою країною, а з усім Альянсом, додає експертка. "Ідеться про солідарність, єдність та зміцнення стримування, а отже - про запобігання війні. НАТО є оборонним, а не наступальним союзом", - каже Лунгеску. Крім того, наголошує експертка, запуск статті 5 зовсім не означає автоматичної відправки військ усіх країн-членів НАТО для участі в бойових діях.
У разі конкретного нападу на одну з країн-членів Альянсу Північноатлантична рада у складі всіх членів спершу одноголосно має вирішити, чи підпадає цей напад під дію статті 5. Голос Словаччини в цьому процесі матиме таку саму вагу, як і голос будь-якої іншої країни НАТО, наголошує Лунгеску.
Якщо напад визнано таким, що підпадає під дію статті про колективний захист, кожна держава самостійно вирішує, яку саме допомогу надати союзнику,
що зазнав нападу. Ця допомога може включати застосування військової сили, але не обов'язково. За всю історію НАТО статтю 5 було задіяно лише один раз - після атак на США 11 вересня 2001 року. Лунгеску нагадала, що тоді однією з перших відповідей НАТО стало відправлення літаків AWACS, аби ті патрулювали повітряний простір США та допомогли запобігти можливим подальшим атакам.
Експертка також нагадала, що сама Словаччина вже користується перевагами тієї самої солідарності в рамках НАТО, яку Фіцо тепер ставить під сумнів. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на території Словаччини було розгорнуто багатонаціональну бойову групу НАТО, до складу якої поруч зі словаками входять військові кількох країн-членів. Головне завдання групи - не допустити потенційного нападу на Словаччину.
"Саме цього хоче Путін"Колишній міністр оборони Словаччини Ярослав Надь вважає, що не можна дозволити страху визначати політику Заходу щодо України. "Саме цього хоче Володимир Путін", - заявив Надь. Він був на посаді міністра оборони з 2020 по 2023 роки, а зараз очолює позапарламентську опозиційну партію "Демократи". На думку політика, російський президент прагне переконати громадян ЄС і НАТО, що подальша підтримка України може призвести до ескалації та навіть до третьої світової війни.
Надь нагадав, що під час його перебування на посаді Словаччина передала Україні весь свій парк винищувачів МіГ-29. Пізніше уряд Фіцо домагався кримінального провадження через рішення тодішнього уряду, однак прокуратура закрила справу через відсутність складу злочину.
"Навіть коли я був міністром оборони, то неодноразово чув від людей, у тому числі від деяких колег по уряду, що не можна допомагати Україні тією чи іншою технікою, озброєнням чи боєприпасами, бо це може призвести до небезпечної ескалації з боку Росії. Нічого з цього не сталося", - підсумував Надь.
