Після того, як поліція виламала двері 87-річної жінки, щоб виселити її з квартири у Мадриді, де вона прожила більшу частину свого життя, по всій країні спалахнули демонстрації, що вивели кризу житлового забезпечення та доступності житла в Іспанії на перший план.
Тисячі протестувальників вийшли на вулиці по всій країні, обурені виселенням Марії дель Кармен Абаскаль, її винесли із квартири на ношах, через виснаження жінка потрапила до лікарні.
Це викликало бурхливу реакцію серед іспанців, обурених зростанням цін на житло, і посилило тиск на лідера лівого уряду Іспанії, прем’єр-міністра Педро Санчеса, який минулого року пообіцяв, що питання житла стане пріоритетним.
Виселення Марії Абаскаль спровокувало новий виток політичних звинувачень. Прогресивні політики звинувачували консерваторів, тоді як консерватори намагалися применшити значення цієї справи та звинувачували опонентів у розпалюванні настроїв.
Виселення відбулося саме тоді, коли прем’єр-міністр Санчес виступав на Генеральній Асамблеї ООН, представляючи себе як альтернативу авторитарній політиці та як носія гуманного лібералізму.
Стоячи поруч із мером Нью-Йорка Зохраном Мамдані, Санчес вихваляв соціальну політику свого уряду, зокрема обмеження щодо виселень.
Галас навколо виселення переслідував Санчеса аж до Нью-Йорка, де перше запитання, яке йому поставили на пресконференції стосувалося ситуації пані Абаскаль. Він заявив, що його уряд надасть «відповідь» на те, що він назвав «соціальною трагедією».
Під час виселення сотні активістів забарикадувалися біля будинку Абаскаль, відомої як «Марікармен», щоб йому запобігти.
«Де ж той прогресивний уряд?», — скандували протестувальники біля будинку Абаскаль.
«Я справді не розумію, як це можливо, що уряд нічого не може вдіяти», — сказала в інтерв’ю адвокатка Абаскаль, Беатріс Дуро. «Вона — літня жінка, фізичний занепад якої ми спостерігали на власні очі, людина, яка прожила довге життя і багато страждала».
Дуро зазначила, що уряд країни намагався досягти угоди з компанією «Урбагестіон» — компанією з нерухомості, якій належить квартира, — але ці зусилля виявилися марними.
Батько Марії Абаскаль був орендарем цієї квартири, коли сім’я переїхала туди у 1950-х роках.
Він передав право оренди своїй дружині, яка, у свою чергу, у 2005 році передала цю квартиру з регульованою орендною платою доньці.
У 2020 році нерухомість придбала компанія Urbagestión, яка підвищила орендну плату з 500 євро (570 доларів) до 2 650 євро на місяць, що значно перевищувало її можливості, враховуючи щомісячну пенсію в розмірі 1 350 євро, розповіла Дуро.
Компанія тричі намагалася виселити її, але суди блокували ці спроби, поки справа не дійшла до Верховного суду Іспанії, який виніс рішення на користь власника, аргументуючи це тим, що термін дії її успадкованого договору оренди з регульованою орендною платою законно закінчився відповідно до іспанського законодавства.
Уряд меншості Санчеса може вже наступного тижня подати до парламенту законопроект, який ускладнить процедуру виселення, але поки що невідомо, чи буде він ухвалений. Партія, на підтримку якої Санчес неодноразово покладався для ухвалення законів, більше відстоює права орендодавців. У лютому аналогічний законопроєкт не був ухвалений.
Санчес заявив, що якби цей закон був ухвалений, не було б тієї ситуації,
в якій опинилася Марікармен. Він звинуватив політичну опонентку, консервативну керівницю автономної області Мадрид Ізабель Діас Аюсо, у тому, що вона допустила виселення.
Аюсо назвала ситуацію Марії Абаскаль одним із 25 500 виселень, що відбуваються щороку в Іспанії. Вона також звинуватила Санчеса в тому, що він підбурює людей до протестів.
Праві партії по всій Іспанії стверджують, що прогресивна житлова політика, яка розширює права орендарів, шкодить дрібним власникам нерухомості та сприяє самовільному заселенню. У 2025 році Аюсо назвала Санчеса спільником самовільних мешканців.
Марія Абаскаль, яка опинилася в епіцентрі політичного скандалу, можливо, переїде жити до родича в однокімнатну квартиру в іншій провінції. Дуро зазначила, що це не є рішенням.
