У Німеччині масштабна пожежа, за повідомленнями, знищила знамените «Орлине гніздо» — альпійську резиденцію, побудовану для Адольфа Гітлера на висоті 1834 метри. Попри величезні витрати на будівництво, нацистський диктатор відвідував її вкрай рідко, оскільки, за історичними свідченнями, боявся висоти, замкнених просторів і навіть блискавок.
Пожежа в історичній будівлі Кельштайнгаус, яку називають «Орлиним гніздом», за повідомленням видання, спалахнула в ніч із 23 на 24 жовтня 2026 року. Вогонь швидко поширився дерев'яними конструкціями та внутрішніми приміщеннями, а складні погодні умови й розташування високо в Альпах ускладнили роботу рятувальників.
За повідомленнями, полум'я знищило історичні інтер'єри, зокрема знамениту залу з каміном, подарованим Беніто Муссоліні. Будівля десятиліттями залишалася популярною туристичною пам'яткою, хоча сам Гітлер майже не використовував її як резиденцію.
Історія «Орлиного гнізда» розпочалася наприкінці 1930-х років, коли один із найближчих соратників Гітлера Мартін Борман вирішив побудувати розкішне шале до 50-річчя диктатора.
Для цього обрали вершину гори Кельштайн у Баварських Альпах, звідки відкривається панорама навколишніх гір.
Будівництво тривало лише 13 місяців, а до робіт залучили понад три тисячі людей. За наведеними оцінками, створення гірського комплексу обійшлося приблизно у 30 мільйонів рейхсмарок.
Однією з найдорожчих частин проєкту стала транспортна система, яка дозволяла дістатися будівлі на вершині гори. Інженери пробили у гранітній породі тунель завдовжки 124 метри, що вів до спеціального ліфта.
Кабіну ліфта оздобили полірованою латунню, венеціанськими дзеркалами та зеленою шкірою. Звідти відвідувачі підіймалися ще на 124 метри вертикальною шахтою безпосередньо до резиденції.
Проте настільки незвичайна конструкція нібито викликала в Гітлера сильний страх. За поширеними свідченнями, диктатор страждав від остраху висоти та замкнених просторів, тому поїздка ліфтом ставала для нього серйозним випробуванням.
Особливе занепокоєння викликала можливість несправності підйомного механізму. Гітлер, як стверджується, боявся застрягнути в шахті або загинути внаслідок удару блискавки під час грози.
Ще однією причиною небажання перебувати в «Орлиному гнізді» називають розріджене гірське повітря. Диктатор побоювався, що перебування на великій висоті може негативно вплинути на його голосові зв'язки.
За історичними оцінками, Гітлер відвідав Кельштайнгаус лише приблизно 14 разів. Значна частина цих візитів була нетривалою, а деякі, за наведеними свідченнями, тривали не більш як пів години.
Попри поширений образ «Орлиного гнізда» як головного центру нацистського керівництва, найважливіші політичні та військові рішення ухвалювалися в іншому місці. Кельштайнгаус переважно використовували як представницьку будівлю, а не постійну штаб-квартиру Гітлера.
Справжньою гірською резиденцією диктатора був Берггоф, розташований нижче на схилі в комплексі Оберзальцберг. Саме там Гітлер проводив значну частину часу поза Берліном, приймав іноземних дипломатів і проводив наради зі своїм найближчим оточенням.
Із Берггофом пов'язані важливі події нацистської зовнішньої політики, зокрема підготовка аншлюсу Австрії та обговорення військових планів. Там також відбувалися переговори й зустрічі,
що передували масштабним подіям Другої світової війни.
Доля двох гірських резиденцій склалася по-різному. 25 квітня 1945 року британські бомбардувальники Lancaster завдали масованого удару по комплексу Оберзальцберг, унаслідок чого Берггоф зазнав значних руйнувань.
Пізніше залишки резиденції підпалили підрозділи СС, які відступали з району. У 1952 році влада Баварії остаточно знищила руїни Берггофа, щоб не допустити перетворення цього місця на об'єкт паломництва прихильників нацизму.
Натомість Кельштайнгаус пережив Другу світову війну та зберігся як історична споруда. У будівлі працював ресторан з оглядовим майданчиком, а відвідувачі могли побачити панораму Альп і ознайомитися з історією нацистського комплексу.
За повідомленням про пожежу 23–24 жовтня 2026 року, найбільших пошкоджень зазнали історичні внутрішні приміщення Кельштайнгауса, включно із залою, де знаходився камін Муссоліні. Офіційне незалежне підтвердження масштабу руйнувань у наданих відомостях відсутнє.
