Виступаючи на пресконференції за підсумками саміту «Росія — Африка», Путін уперше особисто прокоментував розмову з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Водночас він пригрозив Європі повторенням на Балтиці війни в Ормузькій протоці.
Розмову з лідерами двох скандинавських країн Путін оцінив позитивно, протиставивши своїх співрозмовників прихильникам «стратегічної поразки Росії» в Європі.
При цьому Путін черговий раз повторив мантру про те, що «нанести поразку Росії неможливо». Цим він розвеселив тих, хто добре вчився в радянській школі, де на уроках історії з позицій тодішньої ідеології докладно та аргументовано пояснювали, як і з якої причини Російська імперія зазнала поразки в Кримській війні 1853–1856 років, у Російсько-японській війні 1904–1905 років, а також у Першій світовій війні (1914–1918) через розпад у 1917 році самої імперії, яку царизм бездарно втянув у світову бійню. До цього обов'язково треба додати розпад СРСР у 1991 році, до якого доклав руку і сам Путін.
Вочевидь, у шкільні роки Путін вештався пітерськими підворіттями,
прогулюючи уроки історії, в якій він тепер уявляє себе настільки великим фахівцем, що вважає за можливе читати лекції з цього цікавого шкільного предмета лідерам інших держав.
Та повернемося до одкровень Путіна в четвер, 29 жовтня.
Після заяви про «непереможність» Росії Путін повторив, що Росія готова до війни з Європою, і вперше прямо попередив про можливість повторення в Балтійському морі війни в Ормузькій протоці.
Путін підкреслив, що європейські лідери телефонували з власної ініціативи й одразу попередили, що виступають не від імені Євросоюзу, а в «національній, так би мовити, якості». У такий спосіб він де-факто відреагував на критику на адресу скандинавських лідерів, що лунала з боку інших європейських політиків після їхньої розмови з Кремлем.
Після цього Путін відокремив Стубба та Стере від інших лідерів ЄС: «Зрештою, в Європі є люди, які не хочуть завдавати стратегічної поразки Росії, як дехто, а хочуть налагодити якийсь конструктивний діалог».
Нагадаємо, що Стубб і Стере здзвонилися з Путіним 27 жовтня, про що докладно йшлося в публікації інтернет-видання «Економічні новини» під заголовком «У відповідь на дзвінок лідерів Фінляндії та Норвегії Путін знову вимагав віддати Донбас і прочитав лекцію з історії».
Розмова стала продовженням зустрічі 20 жовтня в Осло, де представники України, США та європейських держав обговорювали можливе завершення війни. Дзвінок був узгоджений із Києвом.
Як зазначають західні медіа, європейські союзники України прагнуть домогтися місця за столом переговорів, на яких обговорюватиметься майбутня європейська безпека.
У Європі також обговорюють призначення власного переговорника для контактів із Путіним, і одним із імовірних кандидатів видання Politico називало Стубба.
За деякими даними, фінський президент «не викликає великої ідіосинкразії в Москві». Слова Путіна про готовність підтримувати діалог зі Стуббом узгоджуються з цією оцінкою.
Путін заявив про підтримку будь-яких кроків до відновлення відносин із європейськими державами — як у двосторонньому форматі, так і з усім ЄС.
«Будь ласка, нам усе одно, як вони захочуть», — додав він.
Водночас Путін знову заявив про готовність Росії до війни з Європою. За його словами, багато європейських політиків говорять про необхідність готуватися до такого конфлікту до 2030 року.
«Ми, по-перше, готові,
але ми жодної війни з Європою не хочемо. А вони, якщо хтось хоче, нехай готуються», — сказав Путін.
Він додав, що якщо протистояння зайде «надто далеко», то «переможців взагалі не буде». Остання фраза може бути черговим натяком на застосування ядерної зброї, якою путінська Москва часто любить погрожувати, хоча навіть у радянські часи тодішні керівники куди потужнішого, порівняно з путінською Росією, Радянського Союзу такого собі не дозволяли.
Далі Путін уточнив, що під час розмови обговорювалася ситуація в Балтійському морі. За його словами, цю тему порушили європейські співрозмовники, передусім президент Фінляндії. Вони заявили про необхідність дотримання міжнародного морського права. Путін сказав, що Росія з цим згодна, але попередив про можливу ескалацію.
«А інакше буде ситуація, схожа на ситуацію, яка склалася в Ормузькій протоці. Хтось хоче, щоб у Балтиці склалася така ж ситуація, як у Перській затоці чи в Ормузькій протоці? Ми такого не хочемо, але на будь-який виклик відповімо», — сказав Путін.
Раніше Путін уже згадував про ситуацію в Ормузькій протоці,
коли говорив про Балтику. Але до цього він не казав, що в регіоні події розвиватимуться за тим самим сценарієм.
Приводом для коментаря стали навчання в Балтійському морі. За словами Путіна, їхня «мета зокрема – відпрацювання захоплення цивільних суден».
«При цьому ті самі люди виявляють так звану стурбованість і засуджують усе, що відбувається в Ормузькій та Баб-ель-Мандебській протоках. А самі-то що роблять, до чого готуються? Так і хочеться їм сказати: давайте краще жити дружно, інакше нам теж доведеться відповідати», – лякає Путін, замовчуючи те, що йдеться про захоплення суден із так званого «тіньового флоту», який є незаконним із погляду міжнародного права.
Про готовність Росії до війни з Європою Путін говорив ще 2 грудня 2025 року: «Якщо Європа раптом захоче воювати і почне, ми готові просто зараз».
Водночас Путін замовчує криваву бійню, яку він веде в Україні майже п'ять років, заліт російських ракет і дронів на територію країн НАТО, масовані диверсії та теракти в Європі, атаки цивільних суден біля берегів Болгарії та Румунії, за якими явно стоїть Москва.
Навчання НАТО на Балтиці є відповіддю на зазначені дії путінської Росії та на наростаючу загрозу московської агресії.
Причиною повороту Європи до мілітаризації, нарощування військових витрат, чисельності армій і озброєнь, збільшення військового виробництва стала війна в Україні, яка все більше виходить за межі власне України.
Причому вихлюпує в Європу війну, поки що в її так званому «гібридному» вигляді, саме Москва, і робить це умисно з метою залякати європейців, щоб вони припинили підтримку України та погрожуючи країнам НАТО.
