Зять президента США Джаред Кушнер опинився в центрі розслідування про ймовірні таємні фінансові домовленості з арабськими монархіями на мільярди доларів. Особливого значення ці звинувачення набувають через участь Кушнера в переговорах щодо завершення війни в Україні, під час яких американські представники також обговорюють із Росією вигідні енергетичні проєкти.
Про це пише Vanity Fair.
Американський журналіст Метью Коул оприлюднив розслідування про можливі приховані фінансові зв'язки Джареда Кушнера з керівництвом Саудівської Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратів.
За твердженнями джерел журналіста, нідерландська розвідка нібито отримала доступ до особистого телефону президентського зятя та протягом тривалого часу відстежувала його діяльність, зокрема фінансові операції.
У центрі уваги опинилися рахунки із загальним фінансуванням щонайменше 2 мільярди доларів, до яких Кушнер, за версією розслідування, міг мати доступ.
Історія бере початок у 2017 році, коли Дональд Трамп уперше став президентом США. Тоді Кушнер, який раніше не мав дипломатичного досвіду, отримав посаду старшого радника Білого дому та значний вплив на американську політику на Близькому Сході.
Водночас сімейна компанія Kushner Companies мала серйозні боргові проблеми, зокрема пов'язані з нерухомістю на П'ятій авеню в Нью-Йорку.
За версією розслідування, фактичний правитель ОАЕ Мухаммед бін Заїд аль Нагаян та саудівський кронпринц Мухаммед бін Салман обговорювали створення таємного фонду для фінансування зовнішньополітичних ініціатив адміністрації Трампа.
Початково йшлося про суму понад 10 мільярдів доларів, однак згодом фінансова схема нібито змінилася.
Зокрема, приблизно 750 мільйонів доларів могли пройти через азербайджанські банки на рахунок у First Abu Dhabi Bank, оформлений на еміратський благодійний фонд Watani Al Emarat.
За твердженнями джерел, Кушнер був одним із уповноважених розпорядників цього рахунку, хоча юридично не володів коштами.
Ще близько мільярда доларів, за версією журналіста, могли переказати через Азербайджан до Ізраїлю для подальшого зберігання в Центральному банку країни.
Розслідування припускає, що фінансування могло бути пов'язане з прагненням арабських монархій впливати на рішення Вашингтона.
Саудівський кронпринц був зацікавлений у зміцненні американської підтримки,
тоді як керівництво ОАЕ домагалося жорсткішої політики США щодо Ірану.
У 2018 році Трамп вивів Сполучені Штати з ядерної угоди з Тегераном, укладеної адміністрацією Барака Обами. Однак прямого зв'язку між цим рішенням та ймовірними фінансовими домовленостями журналісти не встановили.
Кушнер також відіграв важливу роль у підготовці Угод Авраама 2020 року, які передбачали нормалізацію відносин між Ізраїлем та низкою арабських держав.
Сам Джаред Кушнер категорично заперечує існування таємних рахунків. Його адвокати назвали звинувачення неправдивими та пригрозили судовим позовом.
Водночас окремі фінансові зв'язки президентського зятя з арабськими інвесторами вже були предметом уваги американських законодавців.
Після завершення першої каденції Трампа суверенний фонд Саудівської Аравії вклав 2 мільярди доларів в інвестиційну компанію Кушнера Affinity Partners.
За даними сенатського розслідування, станом на липень 2024 року компанія ще не забезпечила прибутку інвесторам, але отримала до 157 мільйонів доларів комісійних від іноземних клієнтів. Із цієї суми 87 мільйонів доларів припадали на саудівський уряд.
Окрему увагу привернула роль Азербайджану в можливому переміщенні коштів.
За версією Vanity Fair, деякі азербайджанські банки могли використовувати схему, за якої клієнти переказували кошти в місцевих валютах, а отримувачам надсилали еквівалентні суми в доларах США з інших рахунків.
Комісія за такі операції могла становити приблизно 6–7%. За переказів на мільярди доларів це означало б значні доходи для посередників.
Азербайджан уже фігурував у великому міжнародному фінансовому розслідуванні. У 2017 році журналістська мережа OCCRP викрила схему Azerbaijani Laundromat, через яку у 2012–2014 роках пройшло близько 2,9 мільярда доларів.
Однак сам факт існування попередніх схем відмивання коштів не доводить причетності азербайджанських банків до ймовірних операцій Кушнера.
Особливо гостро питання можливого конфлікту інтересів постає через нинішню роль Джареда Кушнера в американських переговорах із Росією.
За інформацією Reuters, 8 жовтня стало відомо про обговорення Кушнером і керівником Російського фонду прямих інвестицій Кирилом Дмитрієвим можливого відновлення постачання російського газу до Європи через газопроводи «Північний потік».
Серед можливих варіантів розглядали залучення американських інвесторів до газових проєктів. Це могло б відкрити для бізнесу США нові можливості заробітку на торгівлі російськими енергоносіями.
Також сторони обговорювали можливу купівлю закордонних активів «Лукойлу» за участю американських інвесторів та партнерів із Катару й ОАЕ.
Такі домовленості потребували б врахування санкцій, запроваджених проти Росії після повномасштабного вторгнення в Україну.
Окремо 9 жовтня під час переговорів у Маямі Кушнер і Стів Віткофф, за наявною інформацією, обговорювали з українською делегацією можливість відновлення експорту російського дизельного пального як одного зі стимулів для Москви.
Американські представники також закликали Київ припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Для України такі удари залишаються одним із засобів тиску на російську воєнну економіку.
Ще один енергетичний напрям стосується проєктів зі зрідження природного газу на Алясці.
За даними Financial Times, російська компанія «Новатек» могла приховано фінансувати американський проєкт Polar Train LNG вартістю 25 мільярдів доларів.
Колишній керівник компанії Джоел Ріддл стверджував, що дізнався про можливу участь російського капіталу вже під час роботи та залишив посаду через побоювання щодо порушення санкцій.
Також повідомлялося про обговорення Путіним, Кушнером і Віткоффом цього енергетичного проєкту у вересні. Серед можливих домовленостей розглядали послаблення санкцій проти російського «Арктик СПГ-2» в обмін на участь «Новатеку» в американському проєкті.
Водночас участь Кушнера в переговорах щодо російських енергоносіїв сама собою не доводить корупції, отримання ним особистої вигоди або існування таємних фінансових домовленостей із Кремлем.
