Самірa, мешканка Ірану, яка раніше не цікавилася політикою, стала відкрито виступати проти влади після загибелі своєї 16-річної доньки Севди. Дівчину застрелили силовики під час протестів проти іранського режиму, що охопили країну на початку року.
Після смерті доньки Саміра намагалася знайти її тіло, однак, за її словами, представники влади не допомагали, а перешкоджали пошукам. Жінка розповідає, що саме тоді її горе переросло в гнів і бажання домогтися відповідальності винних.
Згодом Саміра втекла з Ірану пішки через небезпечну гірську місцевість. Нині вона живе за кордоном, переховуючись від можливого переслідування. Жінка збирає інформацію про силовиків і посадовців, яких вважає причетними до загибелі доньки, та прагне домогтися справедливості.
Севду застрелили 9 січня під час масових демонстрацій на околицях Тегерана. Спочатку протести були спричинені економічними проблемами, але згодом переросли у вимоги покласти край Ісламській Республіці. Донька Саміри захоплювалася Махсою Аміні та Нікою Шакарамі — молодими іранками, чиї смерті раніше стали символами протестного руху.
За словами Саміри, напередодні загибелі доньки на вулиці вийшла особливо велика кількість людей. Вони відгукнулися на заклик Рези Пахлаві, сина останнього шаха Ірану, який живе у вигнанні.
Жінка стверджує, що наступного дня влада віддала наказ стріляти на ураження, хоча спочатку вона сприйняла це як погрозу. Посольство Ірану в Лондоні заявило, що мирні протести були використані іноземними державами, зокрема США, для розпалювання насильства.
Аріна Щукіна, студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченко.
