Краінай кіруе прэзыдэнцкая хунта, заявив білоруський письменник Василь Биков вефірі "Радіо Свобода" після бійки, щосталася впарламенті держави уквітні 1995-го.
Обраний зарік доцього президент Білорусі Олександр Лукашенко ініціював загальнонаціональний референдум. Запропонував чотири питання: надання російській мові статусу державної, встановлення нових герба йпрапора держави, економічну інтеграцію зРосією, надання президенту можливості достроково припинити повноваження парламенту.
Гербом Білорусі змоменту проголошення незалежності 1991-го була "погоня" вершник змечем іщитом. Цей символ походить зчасів Великого князівства Литовського. Тогочасний прапор держави біло-червоно-біле полотно розробили 1918 року для Білоруської Народної Республіки. Лукашенко заявив, щотакий стяг використовували білоруські колабораціоністи під час Другої світової війни. Запропонував замінити його начервоно-зелений знаціональним орнаментом біля держака. Такий прапор, тільки іззіркою, серпом імолотом, був офіційним тут зачасів СРСР.
Референдум мала погодити Верховна Рада. Опозиційні депутати Зенон Позняк іОлег Трусов оголосили голодування назнак протесту.
Щоб вивести їх зприміщення парламенту, Лукашенко направив 600 омонівців. Депутатів побили, через два дні Рада проголосувала запропозицію президента.
Референдум відбувся 14травня 1995 року. Білоруси підтримали всі пункти. Зазміну державної символіки проголосували 75% учасників референдуму. Тогож дня помічник президента Іван Титенков заліз надах будівлі уряду, зірвав ізфлагштока біло-червоно-білий прапор іпорвав його нашматки.
Опозиціонери заявляли про порушення під час референдуму. Усільській місцевості надільниці неприходили йполовина громадян. Однак результати звідти затвердили зприйнятними для влади показниками. Відтоді біло-червоно-білий прапор уБілорусі вважають забороненим. Його використовує під час політичних акцій опозиція тафутбольні фанати.
Референдум 1995 року став точкою відліку негативних змін, вважає лідер опозиційної партії БНФ Олексій Янукевич, 38 років. Було завдано удару понаціональних цінностях, які мотивували людей доборотьби засвободу йдемократію вБілорусі. Повернути національну символіку нескладно для цього достатньо одного документа.
Проблем невиникне, адже біло-червоно-білий прапор нівкого невикликає негативних емоцій. Аось ізбілоруською мовою ситуація катастрофічна. Тут потрібні будуть десятиліття зусиль.
13травня 1637 року перший міністр Франції, кардинал Арман-Жан дю Плессі де Рішельє (15851642) наказав заокруглити кінчики всіх ножів усвоєму маєтку. Так з'явився звичний тепер столовий ніж. Вважають, щокардинал панічно боявся замахів насебе, тому нехотів мати вдома небезпечну зброю. Заіншою версією, Рішельє дратувала звичка його гостей під час трапези колупатися кінчиком ножа взубах.
16травня 1836-го письменник 26-річний Едгар Аллан Поодружився зісвоєю кузиною 13-річною Вірджинією Клемм уРічмонді, штат Вірджинія. Це був їхній другий шлюб перший узяли півроку тому таємно. Удокументах записали, щонареченій21, інакше союз визналиб недійсним.
Кохання доВірджинії стало моїм найбільшим щастям, говорив письменник. Згодом вона захворіла натуберкульоз, померла 1846-го. Едгар Попережив кохану натри роки.
17травня 1927 року Міжвідомча комісія усправах громадських організацій іспілок Київської округи зареєструвала статут пролетарського спортивного товариства "Динамо".
Воно об'єднувало працівників Народного комісаріату внутрішніх справ. Цей день вважають датою заснування однойменного футбольного клубу. Перший матч київське "Динамо" провело 1липня 1928-го вБілій Церкві проти збірної цього міста
"Об усилении борьбы с пьянством и алкоголизмом, искоренении самогоноварения"
Так називався указ Президії Верховної Ради СРСР, прийнятий 16 травня 1985-го. У державі розпочалася антиалкогольна кампанія, що тривала два роки. За цей час продаж спиртних напоїв офіційно впав у два з половиною рази, збільшилася народжуваність і зменшилася смертність. Разом з тим розквітло підпільне самогоноваріння, знищили унікальні виноградники.
Из-за допущенных ошибок хорошее большое дело закончилось бесславно, так прокоментував через 20 років підсумки кампанії її ініціатор Михайло Горбачов
