Про це йдеться у матеріалі перших західноукраїнських новин «Огляд дня» (щобудня о 21:00 на телеканалі ZIK) з циклу сюжетів «Знання з Європи».
У Німеччині гроші на облаштування студентських лабораторій виділяє уряд. Завдяки цьому випускники технічного університету стають інженерами у будівельних фірмах. І там уже працюють на рівні з архітекторами.
Навчатися у Німеччині мріє і студент з Прикарпаття Андрій Щепанський. Цього року він закінчує бакалавра в Івано-Франківському технічному університеті нафти і газу.
«У Німеччині мені подобається матеріальна база та рівень викладання. А також те, що тут студентів пристосовують до ринку праці», – зазначив Андрій Щепанський.
Мова йде насамперед про конкретні навички. Натомість в Україні, каже він, після навчання ще кілька років потрібно, щоб адаптуватися до праці на підприємстві.
Водночас, із цим не погоджуються студенти та викладачі факультету інженерної геодезії Львівської політехніки. На їхню думку, не гірші можливості мають майбутні інженери-геодезисти і в Україні. Львівська політехніка надає такі шанси своїм вихованцям,
адже співпрацює з приватними компаніями і щороку оновлює обладнання.
«Обладнання нам вдається закуповувати за кошти інституту геодезії – це те, що ми заробляємо, виконуючи різні договірні теми. Також це кошти за навчання комерційних студентів. Частину дозволяє закуповувати університет за державні кошти. І ще одне джерело поповнення нашої матеріальної бази – це участь у проекті «Темпус», – пояснив доцент кафедри інженерної геодезії Олександр Заєць.
Ще одна відмінність українського навчання від закордонного полягає у тому, що у Європі з 1-го курсу студентів навчають самостійності та відповідальності. Наприклад, якщо у вітчизняних вищих школах наукову роботу студенти готують спільно з керівником, то у Німеччині інженерам-старшокурсникам дають тільки завдання, а способи й методи його реалізації підбирає вже сам студент. Робота націлена на результат, у пошуках якого студент самостійно відкриває чи підбирає правильні способи.
