[:ua]В Європі не підтримали ідею США. Арабські держави - в основному Туреччина та Іран, розкритикували цей крок американського лідера і звинуватили Штати в дестабілізації ситуації в регіоні. Про те, що стояло за рішенням Дональда Трампа, чому деякі його підтримали, а також про те, як далі можуть розвиватися події, в інтерв'ю нашому виданню розповів експерт з міжнародних питань, перший віце-президент Національного Іранського Конгресу (NIC) Алі Реза Резазаде.
Алі Реза Резазаде перший віце-президент Національного Іранського Конгресу (NIC)
- Президент США Дональд Трамп на початку грудня визнав Єрусалим столицею Ізраїлю, доручивши перенести в це місто американське посольство з Тель-Авіва. Як Ви вважаєте, чим обумовлено це рішення? І чому саме зараз?
- Дональд Трамп ще під час своєї передвиборної програми говорив про те, що визнає Єрусалим ізраїльською столицею, якщо стане президентом. Тепер він виконав свою передвиборну обіцянку, і дотримав слова перед виборцями. Зверніть увагу, що і до Трампа американські лідери говорили про подібні наміри. Але ніхто з них до цих пір не наважувався,
мабуть, маючи на те свої причини. Трамп же абсолютно справедливо сказав, що визнання Єрусалиму столицею - це не більше ніж визнання дійсності.
- Наскільки це справедливе рішення по відношенню до палестинців?
- Ізраїль не порушує права та інтереси палестинців. В даному випадку мова йде про відновлення історичної справедливості. Адже Ізраїль став державою ще за дві тисячі років до того, як виник іслам. І Єрусалим понад три тисячоліття був столицею єврейського народу. При цьому він ніколи не був таким для будь-якої з арабських або мусульманських країн. Зрештою, Єрусалим заснував цар Давид. Тоді як пророк Мухаммед взагалі ніколи не був в цьому місті.
Якщо говорити про ближчу нам історії, зазначу, що арабські біженці визначилися як палестинці тільки в 1967 році. З чого випливає, що ще півстоліття тому такого народу не було. Єврейський же народ жив на цій землі тисячі років.
Що ж стосується визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю американською владою - це більш ніж перезріле рішення. Посудіть самі, Конгрес США прийняв закон про своє посольство в Єрусалимі більше 20 років тому.
Значить, посольство можна і потрібно було перенести з Тель-Авіва ще в 1995 році. Попередні американські президенти, мабуть, в силу якогось свого розуміння ситуації не наважувалися на цей крок. Трамп же, як лідер вільного і демократичного світу, зробив мужній вчинок, якого від нього і чекали. І я впевнений, що, роблячи це, безперечно, мирну заяву, він не розраховував спровокувати новий виток конфлікту в арабо-ізраїльських відносинах. На жаль, ми бачимо, що цим намагаються скористатися радикально налаштовані сили.
- Ви маєте на увазі заяви лідерів палестинського руху ХАМАС, які закликають до так званої нової "інтифади" - збройної боротьби проти Ізраїлю? З подібними закликами також виступили в ліванській «Хезболли». Які можуть бути наслідки від радикальних дій?
- Нагадаю, що ХАМАС - це терористична організація, воююча проти Ізраїлю. Їх діяльність заборонена навіть у Єгипті та Йорданії. Потрібно докласти максимум зусиль, щоб не допустити конфліктів на міжконфесійному ґрунті. Я сама людина, віруюча в Бога, християнин. І я розумію, що військовий шлях не принесе спокій і процвітання для Близького Сходу.
І ізраїльтяни, і палестинці повинні бути зацікавлені у встановленні миру і повинні уникати радикалізації, як, втім, і інші країни. Близькому Сходу потрібен мир, а не війна. Саме про це відразу після заяви президента США сказав прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху. Він закликав до миру, на відміну від палестинських радикалів, які закликають до війни.
Вселенський Патріарх Варфоломій, Резазаде Алі Реза
- Терористи з "Ісламської держави" вже загрожують США атаками через рішення адміністрації Трампа визнати Єрусалим столицею Ізраїлю. Наскільки ці заяви небезпечні?
- ІГІЛ несе загрозу не тільки Америці, але і всьому вільному світі. Не варто розглядати їхні можливі дії тільки з точки зору визнання або невизнання Штатами Єрусалиму столицею. Без цього рішення терористи не стали б менш безпечними для всього світу. Подивіться, що вони творять в арабських країнах, скільки людей стало їх жертвами.
Нещодавно президент Трамп підписав закон про оборонний бюджет, який передбачає продовження фінансування американських військових в кампанії по знищенню ІГІЛ. Підписуючи закон,
Трамп сказав, що американські військові переслідують "Ісламську державу" настільки ж швидко, як швидко вони встигають поширюватися. За останні місяці американський військовий контингент домігся великих успіхів у протистоянні з ІГІЛ. Тому загрози з боку терористів звучать все голосніше. І справа далеко не в ізраїльському питанні.
- Реакція радикальних організацій на заяву Трампа в якомусь сенсі була очікуваною. Інше питання, як відреагували міжнародні організації, зокрема, ООН. Через кілька днів після заяви президента США Рада безпеки ООН піддав критиці рішення американської влади. Як Ви думаєте, чому?
- ООН далеко не вперше займає, я б сказав, антиізраїльську позицію. Є сумні факти, які важко заперечити. Уявіть собі, але до 1990 року Рада безпеки ООН з 175 рішень прийняла 97 проти Ізраїлю. До цього ж року 429 з 690 рішень Генеральної Асамблеї ООН також були проти Ізраїлю. І на багато безчинства, які творили з євреями на їхній землі, в ООН просто закривали очі.
При повному мовчанні цієї організації йорданці руйнували синагоги в Єрусалимі, оскверняли єврейське кладовище на Масличній горі.
Де ж був ООН, коли влада Йорданії не дозволяли євреям сходити на Храмову гору і молитися біля Стіни Плачу? Але хіба євреї почали мстити і діяти таким же чином? Навпаки, при ізраїльській влади всі святі місця мусульман були збережені, до них є доступ для віруючих. Те ж саме стосується і християнських святинь.
- Європейські лідери також відмовилися підтримати ініціативу Трампа, а багато хто й зовсім розкритикували. Проти висловилися канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей. Як ви поясните їх реакцію?
- Це дуже чутливий політичний момент. І тому я б не хотів давати оцінки діям або бездіяльності європейських політиків. На даний момент, мабуть, багато хто з них, як і у випадку з дипломатами з ООН, не готові до рішучих кроків. Можливо, вони бояться брати на себе відповідальність, побоюючись протестів мусульман в своїх країнах. Ви ж прекрасно розумієте і знаєте, наскільки зараз непросто йдуть питання з емігрантами з арабських країн в Німеччині. Крім того, все ще важко забути криваві теракти в Лондоні і Парижі,
вразили своєю зухвалістю весь світ. Сподіваюся, що пройде небагато часу і позиція багатьох видних діячів в Європейському союзі зміниться. І спільними зусиллями демократичний світ дасть відсіч і зупинить терористичну загрозу, звідки б вона не виходила.
З іншого боку, я і прекрасно розумію емоційну заяву прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, який назвав вчинок європейських лідерів "лицемірством" і "подвійними стандартами". Все-таки занадто швидко перші особи Євросоюзу засудили президента США за визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю. На відміну від Трампа, Європа намагається робити вигляд, що консервація питання щодо статусу Єрусалиму може принести мир в регіон. Тільки ось за десятиліття компроміс так і не був знайдений. Значить, це шлях в нікуди.
- Країни, що входять в організацію ісламського співробітництва, днями визнали Східний Єрусалим столицею Палестини. Особливо на цьому наполягав турецький президент Тайіп Ердоган. Зрозуміло, що це реакція на рішення Трампа. Але все ж, як ви оцінюєте цей крок?
- Було б дивно розраховувати на іншу реакцію. Туреччина хоче закріпити за собою статус лідера в регіоні.
Для них це геополітична гра. Підігруючи іншим мусульманським країнам, відкрито виступають проти Ізраїлю, офіційна Анкара зайняла ту ж позицію. Дійшло до того, що Туреччина загрожує розривом дипломатичних відносин з Ізраїлем. Але, як сказав Біньямін Нетаньяху, "врешті-решт, переможе правда і багато країн визнають Єрусалим столицею Ізраїлю".
- Влада Ірану передбачувано розкритикували рішення Білого дому. Президент Ірану Хассан Рухані сказав, що Вашингтон "нечесний посередник" і що Трамп продемонстрував "дефіцит будь-якого поваги до законних прав палестинського нації".
- Боюся, що іранський уряд не стільки хочуть захистити інтереси палестинців, скільки переслідують свої цілі. Національний Іранський Конгрес, який я представляю, є офіційною іранською опозицією, визнаної Конгресом США. Ми неодноразово доносили до громадськості і відкрито говорили, що керівництво Ірану фінансує тероризм та намагається створити ядерну зброю. З огляду на, що США і Ізраїль відкрито їм протистоять, реакція іранських правителів на рішення Трампа не повинна викликати здивування. Це цілеспрямована кампанія по розхитування ситуації всередині мусульманського світу.
Без прив'язки до конкретної держави хочу нагадати, що у арабів є 22 країни, не рахуючи Палестину. У євреїв - одна країна. В арабо-ізраїльських війнах на боці арабів було більше держав, у євреїв - тільки Ізраїль. Чи не Ізраїль всі ці війни починав, але неодмінно Ізраїль в них перемагав. І при всьому цьому саме Ізраїль закликає всіх до діалогу.
- Як Ви вважаєте, чи зберігаються шанси на відновлення діалогу між Ізраїлем і Палестиною після рішення, озвученого в Білому домі? Або варто готуватися до найгіршого сценарію?
- Дональд Трамп цілком чітко сказав, що США хоче сприяти укладення мирної угоди. Щоб не провокувати і не нагнітати ситуацію, Трамп дав зрозуміти, що, крім питання зі столицею, американці поки не займають ніяких конкретних позицій щодо чіткої межі ізраїльських повноважень в Єрусалимі і не втручаються в питання спірних кордонів між Ізраїлем і Палестиною. Головне, що Штати мають намір сприяти мирній угоди і стабілізації ситуації в регіоні. І що важливо: США адже не нав'язує країнам Близького Сходу своє бачення вирішення проблеми.
Єрусалим - священне місто,
який повинен спонукати до життя краще, що є у людей. Це слова американського президента. Я його повністю підтримую. Від ворожнечі всі втомилися, вона не несе нічого нового. Замість чвар і конфліктів повинен прийти світ. Для віруючих в Бога людей це очевидно, для радикалів, що жадають крові, на жаль, немає. Головне, щоб до світу прагнули всі сторони, тоді він стане можливим, я в це глибоко вірю.
Хочу підкреслити, що рішення Президента Трампа носить виключно політичний характер і не повинно стати причиною міжконфесійної ворожнечі. Не потрібно спекулювати на релігійної теми під час обговорення статусу Єрусалиму. А ті, хто так роблять, свідомо цим маніпулюють і вводять в оману інших.
ДЛЯ ДОВІДКИ
Питання Єрусалиму багато років залишається найбільш спірним в палестино-ізраїльському конфлікті. Західну частину міста ізраїльські військові зайняли під час арабо-ізраїльської війни 1947-1949 років. Після цього місто було поділено на дві частини між Ізраїлем і Трансйорданією (тепер - Йорданією). У 1967 році Ізраїль взяв під свій контроль східну частину міста, заявивши, що Єрусалим - його єдина і неподільна столиця.
Цей статус зафіксований у законі, який ізраїльський парламент прийняв ще в 1980 році. Тоді як палестинці все ще наполягають, що Східний Єрусалим повинен стати їх столицею. У тому же 1980 року Рада Безпеки ООН, за винятком США, проголосувала за резолюцію, якою засудила ізраїльський закон і назвала його прийняття порушенням міжнародного права. ООН закликали інші держави вивести свої посольства за межі Єрусалиму. При цьому на сьогоднішній день в Єрусалимі знаходиться уряд і Верховний суд, тут же засідає парламент.[:ru]В Европе не поддержали идею США. Арабские государства – в основном Турция и Иран, раскритиковали этот шаг американского лидера и обвинили Штаты в дестабилизации ситуации в регионе. О том, что стояло за решением Дональда Трампа, почему немногие его поддержали, а также о том, как дальше могут развиваться события, в интервью нашему изданию рассказал эксперт по международным вопросам, первый вице-президент Национального Иранского Конгресса (NIC) Али Реза Резазаде.
Али Реза Резазаде первый вице-президент Национального Иранского Конгресса (NIC)
- Президент США Дональд Трамп в начале декабря признал Иерусалим столицей Израиля, поручив перенести в этот город американское посольство из Тель-Авива. Как Вы считаете, чем обусловлено это решение? И почему именно сейчас?
- Дональд Трамп еще во время своей предвыборной программы говорил о том,
что признает Иерусалим израильской столицей, если станет президентом. Теперь он выполнил свое предвыборное обещание, и сдержал слово перед избирателями. Обратите внимание, что и до Трампа американские лидеры говорили о подобных намерениях. Но никто из них до сих пор не решался, видимо, имея на то свои причины. Трамп же совершенно справедливо сказал, что признание Иерусалима столицей – это не более чем признание действительности.
- Насколько это справедливое решение по отношению к палестинцам?
- Израиль не нарушает права и интересы палестинцев. В данном случае речь идет о восстановлении исторической справедливости. Ведь Израиль стал государством еще за две тысячи лет до того, как возник ислам. И Иерусалим более трех тысячелетий был столицей еврейского народа. При этом он никогда не был таковым для любой из арабских или мусульманских стран. В конце концов, Иерусалим основал царь Давид. Тогда как пророк Мухаммед вообще никогда не был в этом городе.
Если говорить о более близкой нам истории, отмечу, что арабские беженцы определились как палестинцы только в 1967 году.
Из чего следует, что еще полвека назад такого народа не было. Еврейский же народ жил на этой земле тысячи лет.
Что же касается признания Иерусалима столицей Израиля американскими властями – это более чем перезрелое решение. Посудите сами, Конгресс США принял закон о своем посольстве в Иерусалиме более 20 лет назад. Значит, посольство можно и нужно было перенести из Тель-Авива еще в 1995 году. Предыдущие американские президенты, видимо, в силу какого-то своего понимания ситуации не решались на этот шаг. Трамп же, как лидер свободного и демократического мира, сделал мужественный поступок, которого от него и ждали. И я уверен, что, делая это, бесспорно, мирное заявление, он не рассчитывал спровоцировать новый виток конфликта в арабо-израильских отношениях. К сожалению, мы видим, что этим пытаются воспользоваться радикально настроенные силы.
- Вы имеете в виду заявления лидеров палестинского движения ХАМАС, которые призывают к так называемой новой "интифаде" - вооруженной борьбе против Израиля? С подобными призывами также выступили в ливанской "Хезболле". Какие могут быть последствия от радикальных действий?
- Напомню,
что ХАМАС - это террористическая организация, воюющая против Израиля. Их деятельность запрещена даже в Египте и Иордании. Нужно приложить максимум усилий, чтобы не допустить конфликтов на межконфессиональной почве. Я сам человек, верующий в Бога, христианин. И я понимаю, что военный путь не принесет спокойствие и процветание для Ближнего Востока. И израильтяне, и палестинцы должны быть заинтересованы в установлении мира и должны избегать радикализации, как, впрочем, и другие страны. Ближнему Востоку нужен мир, а не война. Именно об этом сразу после заявления президента США сказал премьер-министр Израиля Биньямин Нетаньяху. Он призвал к миру, в отличие от палестинских радикалов, призывающих к войне.
Вселенский Патриарх Варфоломей, Резазаде Али Реза
- Террористы из "Исламского государства" уже угрожают США атаками из-за решения администрации Трампа признать Иерусалим столицей Израиля. Насколько эти заявления опасны?
- ИГИЛ несет угрозу не только Америке, но и всему свободному миру. Не стоит рассматривать их возможные действия только с точки зрения признания или непризнания Штатами Иерусалима столицей.
Без этого решения террористы не стали бы менее безопасными для всего мира. Посмотрите, что они творят в арабских странах, сколько людей стало их жертвами.
Недавно президент Трамп подписал закон об оборонном бюджете, который предусматривает продолжение финансирования американских военных в кампании по уничтожению ИГИЛ. Подписывая закон, Трамп сказал, что американские военные преследуют "Исламское государство" настолько же быстро, как быстро они успевают распространяться. За последние месяцы американский военный контингент добился больших успехов в противостоянии с ИГИЛ. Потому угрозы со стороны террористов звучат все громче. И дело далеко не в израильском вопросе.
- Реакция радикальных организаций на заявление Трампа в каком-то смысле была ожидаемой. Другой вопрос, как отреагировали международные организации, в частности, ООН. Через несколько дней после заявления президента США Совет безопасности ООН подверг критике решение американских властей. Как Вы думаете, почему?
- ООН далеко не впервые занимает, я бы сказал, антиизраильскую позицию. Есть печальные факты,
которые тяжело оспорить. Представьте себе, но до 1990 года Совет безопасности ООН из 175 решений принял 97 против Израиля. До этого же года 429 из 690 решений Генеральной Ассамблеи ООН также были против Израиля. И на многие бесчинства, которые творили с евреями на их земле, в ООН попросту закрывали глаза.
При полном молчании этой организации иорданцы разрушали синагоги в Иерусалиме, оскверняли еврейское кладбище на Маслинной горе. Где же был ООН, когда власти Иордании не позволяли евреям восходить на Храмовую гору и молиться у Стены Плача? Но разве евреи начали мстить и действовать таким же образом? Наоборот, при израильской власти все святые места мусульман были сохранены, к ним есть доступ для верующих. То же самое касается и христианских святынь.
- Европейские лидеры также отказались поддержать инициативу Трампа, а многие и вовсе раскритиковали. Против высказались канцлер Германии Ангела Меркель, президент Франции Эммануэль Макрон и премьер-министр Великобритании Тереза Мэй. Как вы объясните их реакцию?
- Это очень чувствительный политический момент. И потому я бы не хотел давать оценки действиям или бездействию европейских политиков.
На данный момент, видимо, многие из них, как и в случае с дипломатами из ООН, не готовы к решительным шагам. Возможно, они боятся брать на себя ответственность, опасаясь протестов мусульман в своих странах. Вы же прекрасно понимаете и знаете, насколько сейчас непросто обстоят вопросы с эмигрантами из арабских стран в Германии. Кроме того, все еще тяжело забыть кровавые теракты в Лондоне и Париже, потрясшие своей дерзостью весь мир. Надеюсь, что пройдет немного времени и позиция многих видных деятелей в Европейском союзе изменится. И совместными усилиями демократический мир даст отпор и остановит террористическую угрозу, откуда бы она ни исходила.
С другой стороны, я и прекрасно понимаю эмоциональное заявление премьер-министра Израиля Биньямина Нетаньяху, назвавшего поступок европейских лидеров "лицемерием" и "двойными стандартами". Все-таки слишком быстро первые лица Евросоюза осудили президента США за признание Иерусалима столицей Израиля. В отличие от Трампа, Европа пытается делать вид, что консервация вопроса относительно статуса Иерусалима может принести мир в регион.
Только вот за десятилетия компромисс так и не был найден. Значит, это путь в никуда.
- Страны, входящие в организацию исламского сотрудничества, на днях признали Восточный Иерусалим столицей Палестины. Особенно на этом настаивал турецкий президент Тайип Эрдоган. Понятно, что это реакция на решение Трампа. Но все же, как вы оцениваете этот шаг?
- Было бы странно рассчитывать на другую реакцию. Турция хочет закрепить за собой статус лидера в регионе. Для них это геополитическая игра. Подыгрывая другим мусульманским странам, открыто выступающих против Израиля, официальная Анкара заняла ту же позицию. Дошло до того, что Турция грозит разрывом дипломатических отношений с Израилем. Но, как сказал Биньямин Нетаньяху, "в конце концов, победит правда и многие страны признают Иерусалим столицей Израиля".
- Власти Ирана предсказуемо раскритиковали решение Белого дома. Президент Ирана Хассан Рухани сказал, что Вашингтон "нечестный посредник" и что Трамп продемонстрировал "дефицит любого уважения к законным правам палестинской нации".
- Боюсь, что иранские власти не столько хотят защитить интересы палестинцев,
сколько преследуют свои цели. Национальный Иранский Конгресс, который я представляю, является официальной иранской оппозицией, признанной Конгрессом США. Мы неоднократно доносили до общественности и открыто говорили, что руководство Ирана финансирует терроризм и пытается создать ядерное оружие. Учитывая, что США и Израиль открыто им противостоят, реакция иранских правителей на решение Трампа не должна вызывать удивления. Это целенаправленная кампания по расшатыванию ситуации внутри мусульманского мира.
Без привязки к конкретному государству хочу напомнить, что у арабов есть 22 страны, не считая Палестину. У евреев – одна страна. В арабо-израильских войнах на стороне арабов было больше государств, у евреев – только Израиль. Не Израиль все эти войны начинал, но непременно Израиль в них побеждал. И при всем этом именно Израиль призывает всех к диалогу.
- Как Вы считаете, сохраняются ли шансы на возобновление диалога между Израилем и Палестиной после решения, озвученного в Белом доме? Или стоит готовиться к худшему сценарию?
- Дональд Трамп вполне четко сказал,
что США хочет содействовать заключению мирного соглашения. Чтобы не провоцировать и не нагнетать ситуацию, Трамп дал понять, что, помимо вопроса со столицей, американцы пока не занимают никаких конкретных позиций относительно четкой границы израильских полномочий в Иерусалиме и не вмешиваются в вопросы спорных границ между Израилем и Палестиной. Главное, что Штаты намерены содействовать мирному соглашению и стабилизации ситуации в регионе. И что важно: США ведь не навязывает странам Ближнего Востока свое видение решение проблемы.
Иерусалим – священный город, который должен побуждать к жизни лучшее, что есть у людей. Это слова американского президента. Я его полностью поддерживаю. От вражды все устали, она не несет ничего нового. Вместо распрей и конфликтов должен прийти мир. Для верующих в Бога людей это очевидно, для радикалов, жаждущих крови, к сожалению, нет. Главное, чтобы к миру стремились все стороны, тогда он станет возможным, я в это глубоко верю.
Хочу подчеркнуть, что решение Президента Трампа носит исключительно политический характер и не должно стать причиной межконфессиональной розни.
Не нужно спекулировать на религиозной теме при обсуждении статуса Иерусалима. А те, кто так делают, сознательно этим манипулируют и вводят в заблуждение других.
ДЛЯ СПРАВКИ
Вопрос Иерусалима многие годы остается наиболее спорным в палестино-израильском конфликте. Западную часть города израильские военные заняли во время арабо-израильской войны 1947–1949 годов. После этого город был разделен на две части между Израилем и Трансиорданией (теперь – Иорданией). В 1967 году Израиль взял под свой контроль восточную часть города, заявив, что Иерусалим – его единая и неделимая столица. Этот статус зафиксирован в законе, который израильский парламент принял еще в 1980 году. Тогда как палестинцы все еще настаивают, что Восточный Иерусалим должен стать их столицей. В том же 1980 году Совет Безопасности ООН, за исключением США, проголосовал за резолюцию, которой осудил израильский закон и назвал его принятие нарушением международного права. ООН призывали другие государства вывести свои посольства за пределы Иерусалима. При этом на сегодняшний день в Иерусалиме находится правительство и Верховный суд, здесь же заседает парламент.[:]
