Чим може обернутися насильство поліції і Росгвардіі на московських вулицях, і до якої небезпечної межі підійшли російські влади, що санкціонують насильство силовиків, міркує Федір Крашенинников, про що пише DW.
Протестні акції в Москві проходять тепер щотижня. Навіть будучи узгодженими, для рядових учасників вони часто закінчуються обшуками, судами та арештами. Неузгоджені владою акції і зовсім обертаються масовими затриманнями громадян.
Крім досить суворих юридичних переслідувань, учасники протестів піддаються і прямого насильства з боку правоохоронних органів, що створює істотні ризики не тільки для них, але і для самої влади.
Влада підійшли до небезпечної межі
Мінімум тричі за останній час російська влада підходили до межі, за якою розвиток подій могло прийняти самий поганий оборот.
По-перше, великий резонанс отримала історія дизайнера Костянтина Коновалова. 27 липня він здійснював пробіжку по Тверській вулиці і потрапив в руки поліцейських, які готувалися розганяти протестуючих. Поліцейські зламали йому ногу. З боку влади не тільки не було ніяких вибачень,
але і було заявлено, що проведена перевірка не виявила порушень в поведінці поліцейських. Тим часом, резонанс ця історія отримала дуже великий: кожен легко може уявити себе на місці дизайнера Коновалова.
По-друге, набула широкого розголосу історія Дарини Сосновської, тендітної дівчини, яку поліцейські не посоромилися бити в живіт прямо під об'єктивами камер, а потім і без камер: в результаті у неї виявилися не тільки удари на тілі, а й струс мозку. Незважаючи на те, що Дарина дійсно брала участь у протестах, сам факт її побиття викликав широкий відгук навіть серед тих, хто раніше утримувався від висловлювань по темі насильства над протестуючими.
По-третє, примітна історія режисера Дмитра Васильєва: страждає діабетом людини не просто затримали під надуманим приводом, а й позбавили життєво необхідних йому ліків. З вини слідчого Васильєв опинився в реанімації. Обурення суспільства, стурбованого життям Дмитра Васильєва, виявилося настільки потужним, що навіть непомічений в милосерді суд відмовився визнати аргументи слідства і не став укладати режисера під варту.
Як здається, це був зовсім не акт гуманізму, а елементарний переляк. Не можна не процитувати мати Дмитра Васильєва, яка сказала: "Якщо він залишиться без інсуліну в СІЗО - помре через п'ять днів. І ховати його буде вся Москва".
І дійсно, чим би закінчилася ця історія, якби влада заморили ні в чому не винну людину буквально на очах мільйонів глядачів?
Ризик неконтрольованої ситуації зростає
Намагаючись залякати громадян Росії, влада фактично легалізували використання надмірного і відвертого насильства силовими органами. Можливо, хтось в Кремлі вважає це за необхідне для демонстрації своєї рішучості. Може бути, комусь здається, що страх стати черговою жертвою поліції або Росгвардіі зупинить протест і переконає його учасників змиритися з тим, що відбувається в країні.
Але коли сотні людей різного віку і стану здоров'я регулярно піддаються побиттю і знущанням, ексцеси неминучі. Рано чи пізно під кийки і кулаки поліцейських потрапить хтось занадто крихкий, черговий слідчий залишить без необхідних ліків важко хворої людини - і станеться непоправне.
Обиватель може не співчувати опозиції і її лідерів і навіть засуджувати учасників вуличних протестів. Але історію про те, як абсолютно випадковій людині поліцейські зламали ногу, а хворого на діабет залишили без ліків, як і кадри побиття дівчини, мало кого залишають байдужими і вже точно не покращують і без того потьмянів імідж влади.
Що буде, якщо очах безлічі людей захопилися поліцейські або росгвардейци заб'ють когось на смерть? Що буде, якщо співробітниками силових органів буде побита жінка вагітна випадково проходить мимо черговий протестної акції? А якщо з вини слідчого помре залишився без необхідних ліків людина? Чи готові влади до наслідків таких ситуацій? І чи розуміють вони, що з кожним розгоном чергової акції протесту ймовірність такого розвитку подій зростає?
