Передовсім ідеться про безпеку, незалежність, суверенітет і самовизначення. «Ми, представники німецького федерального уряду, економіки та науки, прагнемо для Європи дієвої і конкурентоздатної, безпечної і гідної довіри інфраструктури даних» — так державні та приватні ініціатори обґрунтовували свій намір «створити наступне покоління мережево пов’язаної інфраструктури даних, яка задовольняла б найвищі запити цифрового суверенітету й сприяла б інноваціям».
Ідеться про Gaia X — європейську хмарну інфраструктуру, що має вберегти цей континент від конкуренції зі США в програмному та апаратному забезпеченні. Її назвали на честь материнського божества Геї, яку стародавні греки вважали уособленням Землі, що породжує й годує все живе на світі. Такими квітчастими словами говорять про проект спільної цифрової «екосистеми», відкритої для всіх, хто сповідує «європейські цінності». Не зовсім зрозуміло, однак, хто, з якими повноваженнями та на яких засадах має визначати ці «європейські цінності». Тому у фокусі нині перебувають «перевірені часом переваги Європи, розмаїття пропозицій,
а також сильні та децентралізовані структури середнього класу». Проте згодом кота таки випускають із мішка: «Ми вважаємо, що для реалізації пов’язаної мережею інфраструктури даних потрібна центральна європейська організація, яка хоч і має бути відкритою для учасників ринку з-поза Європи, але тільки за умови, що вони поділяють наші цілі «суверенітету та доступності даних».
У Китаї авторитарні державні монополії, не дбаючи про приватну сферу населення та нехтуючи правами власності на патенти, торгові марки й виробничі технології, нестримно й без відповідного відшкодування копіюють захищене знання та неавторизовано його застосовують. А також довільно використовують приватні дані. Слід нагадати: 99 зі 100 найбільших підприємств, акціями яких торгують на біржах, перебувають переважно в державній власності.
Законодавство про конкуренцію замість державного підприємництва
Попри всі застереження щодо державного капіталізму та ймовірної небезпеки, що держава, яка є рушієм інновацій та інвестицій, неправомірно змусить європейських платників податків інвестувати у завідомо нежиттєздатні проекти,
якими через їхню очевидну неприбутковість не цікавитимуться приватні інвестори, Gaia X може виявитися розумною ініціативою німецького Федерального міністерства економіки. Панування в кіберпросторі у XXI столітті може стати ключем до домінування в економіці та політиці. Він відкриватиме або закриватиме доступ в економіці та політиці, а також сприятиме або створюватиме загрози ринковим позиціям. Тому Європа справді не має права залишати ініціативу за США чи Китаєм.
Той, хто робитиме державу носієм ризиків за інновації, повинен задля мінімізації ризиків далі йти типовим для Європи шляхом і загалом, а не лише супроти США чи Китаю, руйнувати силу монополій передовсім законодавством про конкуренцію і тільки у виняткових випадках через державне підприємництво. Залежності та зловживання треба долати в правовий спосіб. Слід, спираючись на закон і суди, вимагати від американського Big Business та від китайського Big Brother суворого дотримання загальноприйнятих правил ринкової економіки, поваги до права власності та прав споживачів, захисту приватної сфери та приватних даних, а також сплати податків і зборів для фінансування публічної інфраструктури.
