Військовий уряд М’янми, який захопив владу в країні внаслідок путчу 1 лютого, висунув проти обраної глави уряду Аун Сан Су Чжі обвинувачення у привласненні державних коштів на суму $600 тис. в золоті. Наразі закиди проти ув’язненої канцлерки не підкріплені жодними доказами.Про це пише BBC.Звинувачення канцлера, яка після обрання в 2020 році так і не набула повноважень, та інших членів її уряду в корупції — наразі найсильніше звинувачення, яке зробило військове керівництво, яке очолює генерал Мін Аун Хлайн.
Новий лідер мав іти до відставки в цьому році та, йомвірно, стикнутися з низкою обвинувачень з боку цивільного уряду, сформованого після шквальної перемоги партії Ліга за демократію. Однак військові, які традиційно утримували владу в М’янмі, не визнали результатів виборів, хоча іноземні спостерігачі не зафіксували жодних фактів фальсифікацій.Канцлерку Аун Сан Су Чжі диктатура утримує в неволі вже п’ять тижнів, інформації про її конкретне місцеперебування наразі невідоме. На сьогоднішній день проти неї висунуто кілька обвинувачень, зокрема в незаконному володінні раціями та порушенні коронавірусних обмежень.
З дня військового перевороту на вулицях міст М’янми не вщухають мирні протести, проти яких сили режиму почали використовувати бойову зброю. Вуличних мітингувальників б’ють і подекуди вбивають, а страйкарям погрожують тюрмою, вимагаючи вийти на роботу. Образи ув’язненої лідерки де юре правлячої партії Ліга за демократію — широко представлені на плакатах протестувальників.
Всього з початку виступів проти військової хунти було розстріляно щонайменше 60 мирних демонстрантів, в тому числі неповнолітніх. За свідченням очевидців, деяких схоплених активістів вбивають пострілом в голову. Організація об’єднаних націй та низка Західних країн засудили насильницькі розгони протестів і закликали фактичну владу М’янми до «стриманості».М’янма, також відома як Бірма, дістала незалежність у 1948 році після століття колоніального правління Великої Британії. Більша частина сучасної історії країни пройшла під владою військових. На початку 2010-х М’янма почала демократизуватися — перші демократичні вибори відбулися в 2015. У 2017 році армія країни розпочала витискати за кордон представників народу рохінджа,
півмільйона яких опинилися в сусідньому Бангладеш. ООН визнала ці дії етнічною чисткою.1 лютого 2021 року в Мʼянмі стався військовий переворот. Владу у країні захопили армія і генерал Мін Аун Хлайн. Військові виступили проти голови уряду Аун Сан Су Чжі, партія якої перемогла на виборах у листопаді 2020 року. Військові затримали членів уряду, ввели воєнний режим і заблокували соцмережі. У країні почалися масштабні протести, які переросли в сутички з поліцією.Масово відкривати вогонь по цивільних силовики почали 28 лютого. Тоді загинуло 18 осіб. Під час масових протестів в Мʼянмі 3 березня поліція вбила 38 осіб. Жорстоке придушення мітингів проти військової хунти спостерігалося в містах Моуньюа, Патейн, Янгон, Таунджі та столиці Найпʼїдо. Проти людей використовують сльозогінний газ, спецтехніку та бойові патрони, від яких загинули більшість жертв. Третього березня вбили щонайменше п’ятьох неповнолітніх і серйозно поранили чотирьох.Військові та поліцейські нового режиму М’янми погрожують дисидентам через TikTok. У соцмережі «гуляють» сотні роликів із солдатами і силовиками, які ціляться в камеру і погрожують вбивством усім, хто вийде проти них.Протягом останніх двох років уряд М’янми скуповував передові технології для стеження. Після державного перевороту ці технології почали відкрито використовувати для репресій проти опозиції новому режиму. Федеральний резервний банк США заблокував рахунок Центробанку М’янми з мільярдом доларів після того, як гроші спробував вивести військовий уряд через кілька днів після захоплення влади.
