Посол ООН у М’янмі, виступаючи на закритому засіданні Ради безпеки ООН, заявила, що країні загрожує громадянська війна, і «кривава бійня є неминучою».Про це повідомляє «Радіо Свобода».Крістін Шренер Бургенер закликала міжнародні сили вжити заходів для запобігання лиху, додавши, що М’янма «перебуває на межі скочування до неспроможної держави».Посол США при ООН Лінда Томас Грінфілд, заявила про можливість дій у відповідь, якщо військові в М’янмі не відмовляться від влади. «Якщо «вони продовжать напади, які вони здійснювали на цивільне населення, тоді ми повинні розглянути, що ми можемо зробити більше», – сказала вона журналістам.У колонці для The Washington Post, Грінфілд розповіла, що США підтримують народ Мʼянми.«Нам потрібно постійно вимагати припинити насильство і поважати волю народу, особливо з боку сусідів Мʼянми. І пора, щоб економічні партнери бірманських військових, в тому числі ті, які співпрацюють у банківському секторі, залученні інвестицій, лікуванні та супутніх послугах для генералів і їхнім родин, ретельно переглянули ці відносини. Ми також продовжимо дипломатичну роботу через інститути,
такі як Організація Обʼєднаних Націй, щоб чинити більший тиск на військових і їхніх покровителів», — написала Грінфілд.Про зупинку допомоги Мʼянмі оголосила й Японія. Країна є основним донором фінансової допомоги Мʼянмі, і міністр закордонних справ Тошіміцу Мотегі сказав, що припинення допомоги стане «чітким» сигналом, повідомляє Japan Today. «Яку позицію займає Японія щодо економічної допомоги? Нової допомоги не буде. Наша позиція — чітка», — сказав міністр.Німецька компанія Giesecke and Devrien, яка постачає Мʼянмі продукти для виготовлення банкнот, призупинила поставки у відповідь на насильство проти протестувальників.«Це реакція на триваючі жорстокі зіткнення між військовими і цивільним населенням», - заявила мюнхенська компанія. Компанія вже обмежила постачання сировини, витратних матеріалів та компонентів системи для виробництва банкнот в останні тижні.Після перевороту, який стався 1 лютого, у Мʼянм, за даними правозахисників, було вбито приблизно 535 протестувальників під час щоденних акцій проти захоплення влади військовими.
