Сейм Польщі ухвалив суперечливі зміни закону про телерадіомовлення. Йдеться про ініціативу правлячої партії видавати ліцензії на мовлення тільки тим іноземцям, які мають штаб-квартиру або місце проживання в Європейському економічному просторі.За ухвалення закону проголосували 228 депутатів, ще 216 — були проти, повідомляє RMF24.Колишній віцепрем’єр Ярослав Говін, якого звільнили напередодні, виступив проти цієї норми, оскільки вважає, що вона погіршить відносини Польщі зі Сполученими Штатами. На думку критиків, закон спрямований проти приватного мовника TVN, який входить до американської групи Discovery через холдингову компанію, зареєстровану в Нідерландах. Новинний канал TVN24, зокрема, займає критичну позицію щодо правлячої партії «Права і справедливості»Через це ухвалений законопроєкт ще називають «lex TVN», він зокрема запроваджує принцип, згідно з яким дозвіл на мовлення мають лише ті ЗМІ, в яких частка іноземного капіталу не перевищує 49%, за винятком випадків, коли телерадіокомпанія базується у Європейському економічному просторі, в який входять ЄС,
Ісландія, Норвегія та Ліхтенштейн.Надалі ці зміни має ухвалити Сенат Польщі. Втім США не забарилися з реакцією — держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Штати занепокоєні.
«Ми глибоко стурбовані тим, що парламент Польщі ухвалив закон, який серйозно обмежує процес реституції майна жертв Голокосту і членів їх сімей, інших власників єврейської і неєврейської власності, незаконно конфіскованої в комуністичну епоху Польщі», — зазначив Блінкен.Він закликав польського президента Анджея Дуду не підписувати ухвалені Саймом зміни. «Ми настійно закликаємо президента Дуду не підписувати закон або, відповідно до повноважень, наданих йому як президенту, передати законопроект до Конституційного Суду Польщі», — додав держсекретар США.Водночас правляча партія «Права і справедливості» стверджує, що новий закон має захищати польські ЗМІ від захоплення російським, китайським чи арабським капіталом.Втім проєкт «lex TVN» зустрів хвилю негативних думок — люди вийшли на протест. Майже у 100 містах Польщі відбулися демонстрації під гаслом «Вільні ЗМІ, вільні люди». У них взяли участь журналісти,
громадські активісти та лідери опозиційних партій. Найбільший протест пройшов перед Сеймом у Варшаві. Його учасники скандували «ми хочемо мати вибір».Напередодні, 11 серпня, партія «Порозуміння» офіційно оголосила про свій вихід з урядової коаліції після звільнення лідера політсили Ярослава Говіна з посади віцепрем’єра. Польські політологи припускають можливість проведення позачергових парламентських виборів вже навесні наступного року.Рейтинг найбільшої опозиційної сили Польщі «Громадянська коаліція» зріс удвічі після звістки про те, що Дональд Туск повертається в польську політику. Натомість підтримка правлячої партії «Право і справедливість» помітно скорочується, хоча досі вони мають найбільшу частку голосів — 33,6%.Наступні парламентські вибори в Польщі заплановані на осінь 2023 року.
