За даними видання Волтерс на секретній відеоконференції з військовими командувачами країн-партнерів Альянсу «закликав до посилення військ на східному кордоні» НАТО. Генерал нібито запропонував створити контингенти НАТО у Болгарії та Румунії чисельністю близько 1500 осіб.
Der Spiegel пише, що розширити присутність НАТО до Румунії та Болгарії пропонується через місію Розширена передова присутність НАТО (англ. Enhanced Forward Presence — EFP).
Читайте також:
«Малоймовірно, не член НАТО». Британія навряд чи відправить війська для захисту України в разі вторгнення РФ — міністр оборони Воллес Саме за цією програмою у 2017 році було розгорнуто військові сили Альянсу в країнах Балтії та східній Польщі, що стало найбільшим доповнення до системи колективної оборони з часів закінчення холодної війни. Ці підрозділи НАТО навчаються разом із місцевими військами, але у разі надзвичайних ситуацій вони діятимуть як своєрідне передове командування або плацдарм для подальшого зміцнення сил альянсу.
Волтерс наголосив, що розширення місії на південно-східний фланг НАТО не є провокацією.
Швидше, збільшення військової присутності служить заспокоєнням для країн-партнерів. Крім того, НАТО продовжуватиме дотримуватися так званого Акту НАТО-Росія, який забороняє постійне розміщення великих військових груп на східному фланзі. З цієї причини війська не дислокуються постійно в країнах Балтії, а регулярно чергуються.
За інформацією Der Spiegel, на згаданій зустрічі НАТО обговорювалося питання, як реагувати на вторгнення Росії в Україну, якщо воно станеться. Генералу Волтерсу було доручено розробити пропозиції. У виступі він зазначив, що зокрема важливо, щоб усі країни НАТО використовували супутники та інші засоби, щоб моніторити ситуацію в регіоні й негайно ділитися спостереженнями всередині Альянсу. Волтерс також попередив, що терміни мобілізації Сил реагування НАТО (NRF) мають бути скориговані.
Читайте також:
Білорусь готова розмістити у себе ядерну зброю через діяльність НАТО в Польщі та Україні Der Spiegel зазначає, що озвучена ним пропозиція збільшити кількість військ на східному фланзі нібито стала предметом суперечок в НАТО, хоча Альянс не бажає підтверджувати це офіційно.
З точки зору прихильників ідеї, розширення місії EFP на східному фланзі було б сигналом для Москви, що Захід не просто спостерігає за розгортанням Росією 100-тисячної армії та важкої техніки поблизу українського кордону.
Водночас дехто з членів Альянсу побоюється, що у Кремлі розширення військових контингентів НАТО сприймуть як провокацію. Адже президент Росії Володимир Путін кілька днів тому заявив про наміри домовитися щодо гарантій безпеки з США. Зокрема йшлося про обіцянку НАТО більше не переміщати війська до Росії. Відповідно, розширення місії НАТО до Болгарії та Румунії суперечило б вимогам Кремля.
Читайте також:
Віталій Портников
Справжні наміри Путіна. Навіщо Росії «висока напруга» навколо України та НАТО
За інформацією журналістів, ця тема, ймовірно, порушуватиметься на наступній зустрічі міністрів оборони країн-членів Альянсу. Прессекретарка НАТО Оана Лунгеску не відповіла на конкретні запитання Der Spiegel з цього приводу. Вона лише сказала, що НАТО буде залишатися «пильним» і вживатиме «всіх необхідних заходів», щоб захистити партнерів від будь-якої загрози.
17 грудня Міністерство закордонних справ РФ оприлюднило проєкт договору про «взаємні гарантії безпеки» з вимогами до США і НАТО.
Читайте також:
«Нові гібридні види агресії». Як Україна та НАТО протидіятимуть Росії - політик Так Росія вимагає від НАТО зупинити розширення на схід і зобов’язатися не приймати Україну в Альянс. Окрім цього, РФ вимагає припинити постачання зброї до України та вивести контингент військових радників та інструкторів, а також не брати участь у навчаннях на українській території.
Також у списку міститься вимога вивести всі війська та припинити постачання зброї у країни, які вступили до Альянсу після 1997 року, тобто Польщі, країн Балтії та балканських країн.
У проєкті договору йдеться про те, що сторони зобов’язуються не розгортати ракети середньої та малої дальності в районах, звідки вони можуть вражати територію один одного, а також мирно вирішувати всі суперечки та утримуватись від застосування сили.
ЗМІ відзначає, що у Москві погрожують «воєнною відповіддю» та можливим повторенням Кубинської кризи 1962 року, якщо НАТО не виконає ці вимоги.
Читайте також:
Якщо НАТО відмовиться від гарантій безпеки, ми перейдемо в режим створення контрзагроз — замглави МЗС РФСлухайте подкаст на цю тему
Росія від початку листопада стягує війська до українських кордонів.
За даними міністра оборони України Олексія Резнікова, станом на 3 грудня чисельність російських військ поблизу кордонів України та на тимчасово окупованих територіях становить понад 94 тис. солдатів та офіцерів. За його словами, війська РФ перебувають у постійній готовності і можуть бути залучені до ескалації ситуації. Можливого вторгнення РФ до України Резніков не виключає.
За словами голови ГУР Міноборони України Кирила Буданова, накопичення російських військ триватиме і вийде на пік наприкінці січня 2022 року.
Читайте також:
Нова активність біля Курська та Брянська. Росія продовжує стягувати війська до кордону з Україною — DFRLab Західні ЗМІ повідомляли, що російське вторгнення в Україну може бути здійснене на початку 2022 року, до цього будуть залучені до 175 тис. військовослужбовців РФ.
У російському керівництві уникають коментування інформації щодо можливого вторгнення, заявляючи, що перекидання військ — це внутрішня справа РФ. При цьому у Кремлі заявляють про можливі провокації з боку України та нібито плани Києва повернути окуповані території воєнним шляхом.
Ситуація поблизу східного українського кордону викликає занепокоєння серед чиновників США та країн Європи. Західні лідери проводять зустрічі на різних рівнях та обговорюють можливі способи протидії російській агресії.
