Так, оцінка капіталу мільярдера В'ячеслава Кіма скоротилася на 1,4 млрд доларів у порівнянні з 4 січня — з 5,7 млрд до 4,2 млрд доларів. Кім - голова ради директорів казахської платіжної та фінтех-компанії Kaspi.kz. Її акції подешевшали на 30% лише за два дні. На завершення тижня торгів статки Кіма трохи відіграли втрати й склали 4,4 млрд доларів — це друге місце в країні, випливає з даних рейтингу Forbes Real-Time, який оновлюється в режимі реального часу в залежності від котирувань. Кім увійшов до списку мільярдерів Forbes у 2021 році.
Читайте також:
«Казахстан вже не буде колишнім». Чому впав режим Назарбаєва і чи врятують диктатуру російські війська — чотири запитання експертам На 1,4 млрд доларів скоротилися і статки гендиректора Kaspi.kz — мільярдера з Грузії Михаіла Ломтадзе, який живе в Казахстані, зазначив Forbes. Його статки знизилися з 5,2 млрд доларів до 3,8 млрд. До кінця тижня капітал Ломтадзе теж трохи підріс — до 4,1 млрд доларів, показує Forbes Real-Time.
Статки середньої доньки колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Дінари Кулібаєвої та її чоловіка Тимура Кулібаєва скоротилися у сумі на 200 млн доларів у порівнянні з 4 січня,
повідомив Forbes. Він зафіксував падіння на позначці 3,1 млрд доларів у кожного з подружжя. Проте до 8 січня їхні статки опустилися ще — до 3 млрд доларів, випливає з рейтингу Forbes Real-Time.
Дінара та Тимур Кулібаєви контролюють найбільший банк Казахстану за величиною активів - Народний банк (Халик-банк). Вартість акцій банку на тлі протестів падала 4-6 січня на 25%, а за підсумками тижня торгів зниження становило 16% (щодо максимальної вартості у 2022 році).
Читайте також:
Експрезидент — у столиці, з країни не виїжджав. Нурсултан Назарбаєв вперше прокоментував протести в Казахстані До глобального списку Forbes входять також мільярдери з Казахстану Володимир Кім (4,6 млрд доларів, без змін у порівнянні з 6 січня) та Булат Утемуратов (3,7 млрд доларів, +100 млн доларів у порівнянні з 6 січня), показує Forbes Real-Time.
У перші дні січня 2022 року Казахстан охопили масові протести. Вони почалися як акції проти підвищення цін на газ, але швидко перетворилися на демонстрації з політичними гаслами. Одна з вимог мітингувальників "Старий, йди" - повний відхід з влади Нурсултана Назарбаєва.
Назарбаєв, який майже 30 років правив країною, очолив Раду безпеки у 2019 році, залишивши пост президента.
Протести швидко переросли у зіткнення із силовиками. Влада Казахстану вважає заворушення наслідком дій "терористичних груп". У країні запроваджено надзвичайний стан. 7 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав силовикам стріляти «без попередження та на ураження» по учасниках мітингів.
За офіційними даними, десятки людей загинули, понад тисяча постраждала. По всій країні запроваджено режим надзвичайного стану Затримано понад 4000 осіб. Число вбитих протестувальників не називається.
Президент Касим-Жомарт Токаєв підписав указ про відставку уряду та змінив Нурсултана Назарбаєва на посаді голови Ради безпеки.
Читайте також:
Військові, мародери та нестача хліба: журналісти розповіли про ситуацію в Алмати Пізно увечері 5 січня Рада ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) ухвалила рішення ввести війська до Казахстану після відповідного звернення президента країни Касим-Жомарта Токаєва.
Свої війська, які в організації називають «миротворчими», в Казахстан направили Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан і Киргизстан.
Вранці 6 січня секретаріат організації повідомив, що передові підрозділи контингенту вже розпочали виконання завдань у Казахстані
Слухайте подкаст на цю тему
