Путін як головний розширювач НАТО: чому Фінляндія і Швеція змінюють свою позаблоковість

Радіо Свобода

У Фінляндії та Швеції наголошують, що саме впроваджувана Володимиром Путіним агресивна політика Росії, і зокрема натяки Москви на готовність застосувати атомну зброю, підштовхують рішення Гельсінкі й Стокгольма про вступ до НАТО. Думки аналітиків та політичних діячів із цих двох країн – в огляді «Голосу Америки».

«Я не думаю, що Фінляндія та Швеція вступали б в НАТО, якби Путін не напав на Україну... Якщо він хотів не допустити членства Фінляндії та Швеції в НАТО, то він зазнав провалу», – стверджує колишній прем’єр-міністр Фінляндії Алекс Стубб.

З фінським колегою погоджується колишній шведський прем’єр-міністр Карл Більдт, який наголошує, що Швеція та Фінляндія рухаються разом і фактично поспішають через реалії, створені Москвою тепер, а також під тиском кривавих уроків історії.

«Пан Путін почав цю війну так само і з такою ж метою, як Гітлер 1939 року напав на Польщу. Гітлер не хотів бачити існування Польщі, а Путін хоче позбутися України», – сказав Більдт під час дискусії Київського безпекового форуму 8 травня.

Тої ж осені 1939 року, коли нацистська Німеччина 1 вересня напала на Польщу, Йосип Сталін трьома місяцями пізніше – 30 листопада – віддав наказ про вторгнення Радянського Союзу у Фінляндію.

Хоча велетенська армія СРСР не змогла перемогти Фінляндію у так званій «Зимовій війні» 1939-1940, результатом були і людські, і матеріальні втрати, а також радянська анексія фінських територій.

«Якщо Путін може масово вбивати своїх слов’янських братів і сестер в Україні, то ніщо не зупинить його від таких самих дій деінде», - вказує Алекс Стубб у дописі в газеті Financial Times опублікованому за день до очікуваного оголошення президента Фінляндії Саулі Нііністо про наміри країни щодо НАТО.

Стубб стверджує, що впродовж Холодної війни нейтральність і позаблоковість Фінляндії була вимушеною, в той час як «традиція нейтралітету Швеції більш тривала й більш ідеологічна».

«Але коли змінюються реалії, то обидві країни адаптуються. Зрештою, безпека – це питання реалій, а не ідеології», – пише Алекс Стубб, підкреслюючи, що громадська думка тепер різко схилилась на користь вступу в НАТО.

Гарантії на перехідний період

На тлі очікування заявок Фінляндії та Швеції на членство в НАТО генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що ті дві країни можуть розраховувати на швидку процедуру вступу.

Тим часом США та інші західні держави дали зрозуміти про готовність гарантувати безпеку кандидатам на перехідний період.

Сполучені Штати «готові надати різні запевнення щодо безпеки» обидвом країнам заявила прем’єр-міністерка Швеції Анн Лінде після переговорів у Вашингтоні на початку травня.

Британський міністр оборони Бен Воллес сказав, що «неможливо собі уявити, щоб Британія не прийшла на допомогу Фінляндії та Швеції у разі нападу на них».

Прем’єр-міністр Борис Джонсон розпочав 11 травня дводенний візит до Стокгольма і Гельсінки, який розглядають як підтвердження обіцянок Лондона.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Швеція та Фінляндія «в будь-якому випадку можуть розраховувати на німецьку підтримку, незалежно від членства в НАТО, а також упродовж періоду, поки воно буде вирішене всередині НАТО».

Прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін сказала 4 травня журналістам у Копенгагені, що найкращим способом гарантування безпеки на перехідний період було б зробити так, «щоб процес ратифікації був якомога коротшим».