– Російське вторгнення в Україну викликало необхідність посилити гарантії того, що наша солідарна безпекова політика фактично виллється в конкретну військову підтримку у разі нападу на Швецію, – заявила глава шведської дипломатії Анн Лінде.
Членство Швеції в НАТО зменшить ризик збройних конфліктів і, таким чином, матиме стримуючий ефект у Північній Європі, йдеться у доповіді уряду Швеції та опозиції про нову безпекову стратегію країни.
Глава шведської дипломатії Анн Лінде, представляючи висновки аналізу, наголосила, що його автори “згодні з тим, що вторгнення Росії в Україну є найбільшою військовою агресією в Європі з часів Другої світової війни”.
Швеція хоче вступити до НАТО. «Російське вторгнення викликало необхідність посилення гарантій»
Лінде нагадав, що неучасть у військових союзах добре служила Швеції у минулому, але «тепер ми маємо зайнятися новою ситуацією після 24 лютого». – Російське вторгнення в Україну викликало необхідність посилити гарантії того, що наша політика солідарної безпеки насправді виллється у конкретну військову підтримку у разі нападу на Швецію,
– зазначила вона.
За її словами, «кордон між Фінляндією та Росією також належить до Швеції» і має бути включений до політики безпеки Швеції. На її думку, якби Фінляндія та Швеція ухвалили різні рішення щодо членства в НАТО, це негативно позначилося б на оборонній співпраці обох країн.
Автори аналізу припускають, що вступ Швеції та Фінляндії до Північноатлантичного альянсу буде негативно сприйнятий Росією і може призвести до дій з боку Росії. – Передбачається, що ми не піддаватимемося звичайному військовому нападу у відповідь на можливе прохання про вступ до НАТО, – підкреслив Лінде, який подав висновки. Проте вона додала, що загалом не можна виключати збройний напад на Швецію.
У документі вказувалося, що Швеції будуть потрібні гарантії безпеки, якщо вона подасть заявку на членство в Альянсі. – Це будуть обіцянки підтримки, а не юридично зобов’язуючі гарантії оборони, які можна отримати як повноправний член НАТО, – підкреслив Лінде, нагадавши, що переговори велися з США, Німеччиною та Великобританією.
Глава зовнішньополітичного відомства Швеції додала, що вступ її країни до НАТО не вплине на участь країни у політиці ядерного роззброєння та мирного посередництва.
Шість із восьми партій у парламенті підписали висновки звіту. Окрему думку висловили дві партії: посткомуністична Ліва партія та Партія захисту довкілля – Зелені.
Документ є основою рішення Швеції подати заявку на членство в НАТО. Звіт обговорюватиметься у понеділок на позачерговому засіданні парламенту.
