За рубежом

В новій холодній війні Росія не має шансів

9 авг•Gazeta.ua

Нова холодна війна це не лише поділ на союзи і табори, не лише конфлікти на спірних територіях і часто під чужим прапором, не лише нагнітання страху і психологічні маневри навколо можливостей застосування атомної зброї тощо.

Нова холодна війна це ще і нова гонка озброєнь. І ось де у РФ шанси просто мізерні то це тут. Це Радянський Союз ще до пори до часу якось тягався із США і НАТО. Але це було в умовах цілком мілітаризованої економіки, яка одразу після гіпермобілізації в часи Другої світової, коли "все для фронта все для победы", перейшла "на мирні рейки" "доганяння і перегання" Америки.

В "совку" був тотальний дефіцит на всі споживацькі товари, але його космічні кораблі "бороздили просторы нашей вселенной"

Економіка будувалася навколо пріоритету так званої "групи А" важкої та оборонної промисловості, на розвиток яких було кинуто всі ресурси: людські, інтелектуальні, фінансові, організаційні… І тому в "совку" був тотальний дефіцит на всі споживацькі товари, але його космічні кораблі "бороздили просторы нашей вселенной", перша людина у космосі була "простим парнем" Гагаріним,

а кількість ядерних боєголовок наздоганяла американську. Але й при цьому часто це було на межі між досягненнями, імітаціями та замаскованими недоробками. Був момент, в "золоті роки застою", коли оновлена ядерна зброя ніби й була, але засобів доставки ні. Але про це не знали в США. Також свою помітну роль зіграли переважно високо мотивовані, передусім ідеологічно, шпигуни, без яких, за однією з версій, ядерна зброя в СРСР з'явилася б значно пізніше. На ВПК була заточена і освіта, зокрема вища, яка масово готувала технарів, інженерів, які в більшості йшли працювати на підприємства "групи А".

Всі оці російські вундервафлі щось типу екзотичного пам'ятника "царь-пушки". На вигляд загрозливе, але стріляти і воювати ним не можна

Що з цього є в путінської Росії? Переважно фантоми, примари та амбіції. З країни відбувся гігантський відтік "мізків". В тому числі й після початку війни з Україною. Може, ще залишилися якісь кулібіни, але не в тих масштабах і не тієї якості, щоб підтримувати інфраструктуру виробництва конкурентноздатних воєнних технологій та озброєнь. Всі оці вундервафлі-"аналоговнєт",

якими так гордилися в оточенні Путіна, "Сармати", лазері "Пересвєти", танки "Армати" чи навіть ракети "Кинжал" це в кращому випадку щось типу екзотичного пам'ятника "царь-пушки". На вигляд загрозливе, велике і ніби небезпечне, але стріляти і воювати ним не можна.

Перевести економіку на мобілізаційні рельси, щоб витягти нову гонку озброєнь, Путіну теж буде важко. Та і на шпигунів зараз розраховувати складно робота за гроші тут менш ефективна, ніж за ідею "перемоги світового комунізму".

Максимум, що може в цьому напрямку путінська Росія, це поповнювати радянські арсенали на основі радянських зразків

Максимум, що може в цьому напрямку путінська Росія, це поповнювати радянські арсенали на основі радянських зразків, заповнювати прогалини для конвенційної війни з Україною. Ну і також періодично витягати козир наявності атомних озброєнь. Теж радянських.

В нову гонку озброєнь путінський ВПК вступає на все тих радянських рельсах. І шансів перебудуватися практично ніяких. Як і шансів на інший результат в новій гонці озброєнь.

Оригінал

Читайте еще