Рейк'явік, Женева, Вашингтон і Москва - міста, де Михайло Горбачов і президент США Рональд Рейган поклали край холодній війні, домовившись про взаємне про ядерне роззброєння. Яструб Рейган, який називав СРСР імперією зла, і провінційний радянський функціонер Горбачов всупереч усім розбіжностям зуміли порозумітись.
Невдовзі Горбачов стає надією поневолених радянським режимом країн в Європі. Наприкінці вісімдесятих - сезон бархатних революцій у Східній Європі. Польща, Чехія, Словаччина, Югославія, Болгарія позбуваються радянського ярма, а війська СРСР забираються з Європи. Кульмінація - падіння Берлінського муру у листопаді 89-ого. Німеччина знову єдина, німці любовно називаються Горбачова Горбі.
Натомість вдома на Горбачова дивляться з симпатією лише на початку. Цей чоловік носить потворний капелюх радянського апаратника, але то й діло виходить у натовп, до людей і запросто говорить з ними. Обіцяє, що в магазинах з'являться продукти, а в країні запанує демократія, адже СРСР бере курс на докорінну перебудову. Проте черги усе довші, полиці у магазинах так само порожні.
А радянські республіки, відчувши послаблення кліщів, хапаються за історичний шанс - вирватись із тюрми народів. Початок дев'яностих парад суверенітетів, про незалежність від Москви першими оголошують країни Балтії та Україна.
Леонід Кравчук, який пішов з життя на кілька місяців раніше за Горбачова, згадував, як радянський генсек та президент СРСР пручався розвалу Радянського Союзу. Та як зупинити це, не знав. Спроби перезаснувати СРСР на нових умовах виявились марними.
«У Ново-Огарьово сидимо, працюємо над новим союзним договором. Іде така широка дискусія як жити, як бути, Ельцин говорить: "Михайло Сергійович, а що як би ми перейшли до конфедерації. От Україна, Казахстан, Узбекистан, різні ж республіки". Горбачов так подивився: «А хто президентом буде?» А Ельцин у своєму характері: «Ну як, по черзі, Михайло Сергійовичу!». «Ні! Ні! Ні! Ніякої конфедерації», - пригадував Кравчук.
Загнати республіки назад силою, у Москви вже не було змоги, хоча такі спроби робились. Радянські військові розстрілюють людей біля телевежі у Вільнюсі, у Тбілісі - ніч саперних лопаток,
два десятки загиблих демонстрантів. Ці накази так чи інакше схвалював Горбачов. Проте ані точкове насильство, ані економічна блокада республік не допомогли. У радянському керівництві винуватили в цьому самого Горбачова, мовляв, слабак, боїться крові. Проте спроба державного перевороту в Москві та усунення Горбачова від влади - так званий путч в серпні 91-ого також провалився. Радянський Союз сконав, а Горбачову довелось скласти повноваження президента країни, якої більше не існувало.
Його зірка закотилась, про нього забули. Часом Горбачову доводилось навіть зніматись в рекламі піци, використовуючи свою відомість, щоби звести кінці з кінцями.
В Україні про нього знову згадали, коли 2014 року він раптом підтримав анексію Криму. Та запевняв, що майбутнє України з Росією.
Промовчав він і після 24 лютого. Лише місяць тому, вперше стало відомо, що Горбачов, виявляється, засуджує путінську війну. Розповів про це не він сам, а його близький друг, російський журналіст Олексій Венедіктов. «Я можу вам сказати, що він розчарований, звісно, він розуміє. Це було справою його життя.
Свободи – це справа Горбачова», - зазначив він.
Зі слів Венедіктова, Горбачов був у розпачі, бо Путін зруйнував справу його життя. Однак, його також засмучувало розширення і посилення НАТО, до якого призвела російська агресія. Відтак найбільше його жахнула не жорстокість Москви до українців, і не відверто нацистські наміри знищити цілий народ, а політичний програш Росії. Яка тим часом, стрімко скочується у тоталітаризм, утративши і свободу слова і демократію.
Самого Горбачова на батьківщині звинувачують у руйнуванні радянської економіки та втраті політичного авторитету СРСР, за якими послідувала і загибель самої держави.
Читайте також:
У Бучі американські благодійники допомогли відновити пошкоджені школи, у них вже лунають перші дзвоники
Газовий шантаж Європи: Путін домагається бунтів і зниження підтримки для України
Окупанти намагаються штурмувати Авдіївку і Піски: життя місцевих перетворилось на квест із виживання
