Тихий білоруський саботаж дає результат
Тіхановська переконана, що білоруські військові не воюватимуть, а здаватимуться чи тікатимуть. Мене запитують, з такі висновки? Розповім.
Зараз, з лютого, проводять дуже активно всі політзаняття. Щодня у кожній військовій частині перед переглядом програми Панорама (це як новини дня) відбувається годинка ідеології. І там промивають мізки антиукраїнськими наративами, що «фαшиcτи, нацисти, бомблять свої міста, готують «брудну бомбу» чи щось таке. Але це не працює. Бо після 2020 року довіри і до телебачення, і до ідеологів (а це спеціальна каста людей, які поширюють пролукашенківські та пропутінські наративи) немає, зокрема серед військових. Загалом серед білоруських військових не така велика лояльність до Лукашенка як у КДБ, в міліції, у службі безпеки президента.
Є декілька військових частин, які присягають особисто на вірність Лукашенку. Але там проблема: вони пов’язані з Лукашенком, брали участь у розгонах акцій 2020 року. Їхня кількість — до двох тисяч людей. Вони насправді можуть нашкодити Україні.
Але якщо говорити про регулярну армію,
танкові війська, артилерію, ракетні війська, там люди не люблять Лукашенка, не люблять Путіна, не розуміють, навіщо їм ця війна. Тому будь-який наказ вони просто будуть тихо, з партизанським білоруським духом саботувати. Як зараз роблять воєнкоми у всіх великих містах? Їм говорять: «Ви повинні мобілізувати стільки людей». Вони говорять: «Ой, 100 людей не вийшло, п’ять людей змобілізував». Це такий тихий білоруський саботаж, що дає великий результат.
Я вважаю, що режим Лукашенка може впасти раніше, ніж режим Путіна, зважаючи на останні події, заяви Лукашенка. Має він дуже невпевнений в собі вигляд. Не довіряє нікому, ресурсів немає, Росія вже не забезпечує його фінансово як раніше; експорт до країн Європейського Союзу, Заходу майже практично впав.
Йому вдалося якось диверсифікувати доходи, почати торгувати через треті країни — африканські, Казахстан, Азію, Центральну і Південно-Східну Азію. Але стає дедалі гірше. І буде цей момент, коли не буде чим платити ОМОНівцям, КДБшникам, власній службі охорони. Буде момент, коли всі чиновники навколо нього почнуть сумніватися.
Він зараз оточив себе дуже маленькою групою людей. А хто раніше був при схемах, при справі, кожен черпав щось із корита. Уже доступу, ресурсу немає, корито пусте. І росте незадоволеність. Зараз будь-яка маленька іскра може призвести до великих змін.
А ми працюємо і будуємо контакти для того, щоб у нас, у демократичних сил, у Тіхановської в кожному міністерстві, в кожному відомстві був свій контакт.
Лукашенко все замкнув на собі, і до нього приставили проросійських людейЩойно система почне валитися, дуже важливо, щоби там були люди, які будуть готові взяти відповідальність. Буде велика проблема з російськими військами, наскільки швидко вони зможуть зреагувати на ці зміни.
Наш партизанський план — план Перемога — ми перелаштовуємо, зокрема на боротьбу з російськими окупантами, які все ще перебувають на нашій території. Ми вважаємо, що ті білоруси, які виходили 2020 року, не всі виїхали, багато ще досі залишаються у підпіллі в Білорусі, і ми зможемо розраховувати на їхню підтримку в цей критичний момент. У нас є свої люди на місцях. Уся інформація, яка зараз приходить (що я розповідаю,
що Беларускі Гаюн розповідає), — це ж не просто так. У Гаюна, наприклад, працюють 30 тис. волонтерів, які надсилають інформацію, зокрема й люди, які в війську. І ця інформація дуже допомагає, я сподіваюсь, і українцям боротися.
Ми бачимо, що змінюються відносини, бачимо, що швидко нині приходить розчарування і нерозуміння, навіщо їм вмирати за Путіна. І для нас це дуже добрий знак. Це означає, що динаміка в суспільстві є.
Є ризик: якщо Лукашенко впаде раніше Путіна, може так статися, що Росія може на себе перебрати певні владні повноваження чи хтось здійснить переворот серед проросійських людей. Для нас це —найнебезпечніший варіант. Але ми виходимо з того, що більш проросійської людини, ніж Лукашенко, зараз у Білорусі немає. Усі, ким Лукашенко себе оточив, — це проросійські представники. Коли подивитися на військовий штаб, на військових, яких Лукашенко збирає щодня у себе, половина народилися в Росії чи навчалися там. Кожен у будь-якому разі має зв’язок із Росією. Більш проросійської влади чи групи в Білорусі немає.
Вони спробували ще після 2020 року поставити Бориса Гризлова,
посла Росії в Білорусі. Він мав бути таким губернатором і по-тихому відбирати в Лукашенка політичний простір, але йому цього не вдалося. Лукашенко все замкнув на собі, і до нього приставили проросійських людей.
Ми вважаємо, що є ті, які залишилися, вони пробілоруські, і ми з ними зараз працюємо. Хтось із них активніший, сміливіший, а хтось — обережніший. Але я вірю, я бачу, спостерігаю, що це бажання боротися не зникло, просто не відкрилося вікно можливостей для виходу в паблік.
Але воно обов’язково відкриється Тому нам теж треба координувати з Україною свої дії, аби у правильний момент змобілізувати білорусів. І цю всю структуру, яка будувалася, змобілізувати на активні дії.
Путін слабшатиме (ми бачимо успіхи української армії), а значить не зможе виручати у критичний момент Лукашенка. І тоді буде вже наш шанс.
Повне інтерв'ю з Франаком Вячоркою читайте тут
Приєднуйтесь донашого телеграм-каналуПогляди НВ
