Війна Росії проти України прискорила історичні зміни у Німеччині. Уряд у середу, 14 червня, представив першу стратегію національної безпеки. Документ багато у чому став відповіддю на вторгнення армії РФ в Україну, хоч ідея звучала і раніше.
На відміну від інших країн, ФРН не мала стратегії національної безпеки. Її роль частково виконувала так звана "Біла книга", але вона стосувалася переважно військово-політичних аспектів. Німецькі оглядачі називають головним те, що стратегія взагалі з'явилася.
Принципово нового у ній мало, вона стала продовженням проголошеної Шольцем "зміни епох" (Zeitenwende) після російського вторгнення в Україну. Деякі ініціативи, наприклад, відмова від російського газу, реалізовані. Інші ще доведеться розробити. Важливо інше, вважають оглядачі.
Центральна теза нового документа - "інтегрована безпека", заходи щодо усунення різних загроз - від війни до кібератак, шпигунства, безпеки постачання енергії, ліків або захисту від наслідків глобального потепління. Саме тому на пресконференцію у Берліні прийшов особисто канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz)
та четверо членів його кабінету - очільники мінфіну, міноборони, міністерств закордонних та внутрішніх справ.
Читайте також: Візит Шольца до США: про що говорили за зачиненими дверима?
Відповідь на війну Росії в УкраїніВійна в Україні згадується на перших сторінках, для її опису в документі використовується усталене віднедавна словосполучення "Russlands Angriffskrieg gegen die Ukraine", тобто "загарбницька війна Росії проти України". На початку вторгнення політики та ЗМІ в Німеччині часто говорили про "війну в Україні" або "війну Путіна".
Соціал-демократ Шольц у вступному слові зазначив, що війна "фундаментально поставила під питання європейський порядок безпеки", а глава МЗС, представниця "зелених" Анналена Бербок (Annalena Barebock) констатувала, що в Німеччині "надто довго вважали безпеку в Європі даністю".
Які загрози бачить уряд ФРН та яким чином протистоятиме їм? Одна з ключових фраз стратегії звучить так: "Сьогоднішня Росія в найближчому майбутньому є найбільшою загрозою миру та безпеці в євроатлантичному просторі". Для Берліна це радикальна зміна у сприйнятті Москви.
У "Білій книзі" за 2016 рік, тобто уже після анексії українського Криму, слова "війна" немає, РФ названа "викликом" на континенті, але відзначаються "спільні інтереси та зв'язки" і пропонується не лише посилювати свою оборону, а шукати з Москвою "секторальну співпрацю". У новому документі про співпрацю вже не йдеться.
Берлін підтримує вступ України в ЄСЗ Україною ситуація змінилася у зворотний бік. Німеччина обіцяє продовжувати її підтримувати, у тому числі на шляху євроінтеграції. У національній стратегії, програмному документі, Німеччина надзвичайно чітко виступає за вступ до Євросоюзу балканських країн, України, Молдови та "у перспективі і Грузії".
Водночас ставлення Берліна до бажання Києва вступити до НАТО і наданої Альянсом ще у 2008 році обіцянки прийняти її та Грузію документ замовчує. У відповідь на запитання кореспондента DW про конкретні гарантії безпеки Україні канцлер Шольц уникнув прямої відповіді, але сказав, що це питання обговорюється і Німеччина надаватиме військову та іншу допомогу Києву "стільки, скільки буде потрібно".
Читайте також: Більше ніж два відсотки ВВП: країни НАТО думають над збільшенням витрат на оборону
Санкції у відповідь на кібератаки
Одним із кроків у відповідь уряду ФРН на вторгнення Росії в Україну стало посилення армії та різке збільшення її фінансування. Поки Берлін не дотягує до двох відсотків ВВП, як про це домовилися країни НАТО ще у 2014 році, але у стратегії нацбезпеки зобов'язується досягти цієї мети. Як було зазначено на пресконференції, це очікується не раніше 2024 року.
Серед нових акцентів - посилення протидії кібератакам. Німеччина має намір покращити захист своєї інфраструктури, наприклад, лікарень від нападів хакерів. Більше того, Берлін не збирається з цим миритися і обіцяє "по можливості" шукати тих, хто стоїть за кібератаками та запроваджувати санкції, підключаючи ЄС та НАТО. Також планується посилити протидію дезінформації. З цього питання очікується окрема стратегія.
Окрема стратегія щодо відносин з КитаємОкрема стратегія очікується і щодо Китаю. У документі його названо "партнером, конкурентом і системним суперником". Берлін зазначає, що хоча суперництво зросло, "Китай залишається партнером, без якого неможливо вирішити багато сучасних глобальних викликів". Раніше схожі формулювання використовувалися щодо РФ.
Читайте також: Колишні німецькі офіцери працюють інструкторами в Китаї - розслідування
У цілому, згідно зі стратегією нацбезпеки, Німеччина планує не тільки й не так посилити свою армію, як зменшити вразливість і залежність, у тому числі - у сфері енергетики, кібербезпеки та постачання життєво необхідних товарів з-за кордону, наприклад, ліків.
Ради нацбезпеки не будеПартії, що входять в уряд, домовилися з багатьох питань, але не з усіх. Ідея створити у Німеччині за прикладом США Раду нацбезпеки, що постійно діє, реалізована не буде. Канцлер Шольц вважає, що система влади в Німеччині відрізняється від Сполучених Штатів, а тому рішення ухвалюватимуть як і раніше - у рамках спонтанно скликаної з конкретних питань Федеральної ради з безпеки.
