У Житомирській області судитимуть чоловіка за паблік у Viber із маршрутами патрулів ТЦК

На лаві підсудних незабаром опиниться 26-річний мешканець Звягеля на Житомирщині. Слідчі СБУ з'ясували, що саме цей молодик був засновником і головним модератором спеціального пабліку у Viber. Там систематично публікували інформацію про маршрути патрулів ТЦК та поліції. З точки зору закону такі вчинки розцінюються як пряма перешкода роботі української армії. Про це Суспільному розповіла речниця управління СБУ в Житомирській області Ірина Мартинюк.

У чому конкретно звинувачують фігурантаУ квітні 2026 року підозрюваний заснував спільноту для сповіщення про місця роботи представників військкоматів. Учасники групи вказували точні локації патрулів у режимі реального часу. Чоловіки призовного віку активно використовували цей чат. Головною метою було уникнення зустрічей з військовими.

Оперативникам Служби безпеки не знадобилося багато часу, аби вийти на слід модератора. Коли до нього завітали з обшуком, то одразу вилучили смартфон. Саме цей пристрій чоловік використовував для керування групою. Слідчі також з'ясували важливий факт про минуле підозрюваного. Рік тому він самовільно покинув військову частину.

Весь цей час фігурант справи переховувався від служби у своєму рідному місті.

Наразі йому інкримінують частину першу статті 114 з позначкою 1 Кримінального кодексу України. Вона стосується перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період. Досудове розслідування вже повністю завершено. Матеріали справи вже лежать у суді. Якщо провину доведуть, чоловікові світить реальна тюрма - за ґратами він може провести до восьми років.

Цифровий слід та юридичні наслідкиПодібні випадки фіксуються в різних регіонах України. Правоохоронні органи систематично виявляють адміністраторів схожих груп. Для деанонімізації порушників кіберфахівці СБУ використовують спеціальні методи:

• Аналіз трафіку та перевірка постачальників послуг зв'язку.

• Встановлення прив'язаних до акаунту номерів телефонів.

• Моніторинг цифрових слідів у відкритих джерелах.

• Залучення комплексу оперативних та технічних заходів.

• Співпраця з адміністраціями соціальних мереж та месенджерів.

Ведення подібних "інформаційних" пабліків - це грубе порушення мобілізаційних законів. Суди розцінюють передачу даних про патрулі як прямий зрив мобілізаційних заходів. Варто відзначити ще один аспект цієї справи. До того ж з'ясувалося, що раніше чоловік втік з армії - пішов у СЗЧ. Під час війни це тягне на ще одну кримінальну статтю, за яку дають від п'яти до десяти років тюрми. Тож якщо військова прокуратура висуне йому додаткові звинувачення, сидіти доведеться значно довше.