«Доля», 1858 рік.
Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До п'яного дяка в науку.
«Учися, серденько, колись
З нас будуть люде»,— ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала.
Які з нас люде? Та дарма!
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава — заповідь моя.
З ліричного читання вірша Шевченка на сесії Ірина Ярмоленко перейшла до радикальної заяви.
«Якби виконавчі органи піклувалися про нашу гарну славу, вони б не проігнорували рішення сесії переписати програми розвитку міста. Як я говорила раніше, переконуватиму колег - депутатів голосувати за програми розвитку з конкретними цілями та вимірюваними результативними показниками. Щоб житомирським батькам не доводилося витрачати тисячі в місяць на репетиторів. Щоб в поліклініках боротися з несанкціонованими поборами, щоб молодь залишалася, а інфраструктура міста розвивалися.
На разі констатую той факт,
що виконавчі органи «помножили на нуль» одноголосне рішення депутатів переписати програми, згідно такого принципу. І близько половини програм залишилися без змін. Чому я про це говорю. По перше, Житомир працює за програмно-цільовим методом. Якщо немає показників - такі програми є незаконними.
По -друге, це відображає ставлення до нас керівників управлінь, і показує їхню неспрможність в організації роботи, тайменеджменту, дедлайнів, а найголовніше вони хочуть надалі лише «тринькати» гроші громади без стратегічного бачення, і уникати відповідальності та боротьби з відкатами.
Я спільно з фракцією пропоную :
- розглядати на цій сесії лише програми в які вносилися зміни, але враховуючи, що вони далекі від того, що вимагалося, дати час на доопрацювання.
- всі інші програми перенести на інше пленарне засідання, чи на іншу сесію.
- усім керівникам управлінь, хто не виконав розпорядження виписати догани та взяти пояснення. Знайте, чому вони так вчинили - вони бачать, що за безлад в місті ніхто не несе відповідальності, і нікого не карають. Це - кругова порука відсутності дисципліни та відповідальності»
