Він народився у бідній кріпосній сім’ї, рано втратив батьків та поневірявся у наймах, не знаючи, що таке щасливе радісне життя. Хоча важко сказати, що життя панів й багачів було для нього прикладом радості. Він був звичайним хлопчиком, котрий потрапив у жорстокий світ кріпацтва, тюрем, солдатчини та заслання. Тоді Тарас Шевченко і подумати не міг, що його твори, просякнуті любов’ю до України і її народу, будуть актуальними крізь століття у наш час, а слова стануть пророчими і для сучасних українців.
Минуло два століття з дня народження Великого Кобзаря, а його твори вивчають школярі у школах, студенти «вишів», віршові рядки промовлялися на Майдані під час Революції Гідності і нині звучать у зоні АТО, а відомий «Кобзар» став настільною книгою не лише навчальних закладів, а й кожної домівки.
Щороку 9 березня чи не у кожному місті України люди збираються біля пам’ятника генію українського народу, організовуючи різноманітні заходи. У школах проводять літературно-мистецькі години на теми, пов’язані з творчістю Тараса Шевченка.
У день народження видатного поета в актовій залі ЦПО ім. О. Разумкова пройшла літературно-мистецька година, присвячена життю та творчості Великого Кобзаря. Вихованці Центру декламували усім відомі вірші, написані поетом у різні періоди життя, згадували біографічні відомості та представляли танцювальні номери.
На заході були присутні представники міської влади в лиці заступника міського голови Валентини Адаменко та начальника відділу освіти Світлани Басюк, а також директор МПК ім. О. Шабельника Олена Петрівська, вчителі та учні загальноосвітніх шкіл міста. Почесну місію покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку було доручено молоді міста Бердичева.
