Підготовка до ЗНО протаврувала істерією увесь рік навчання одинадцятикласників. Шаленний графік у режимі «non-stop», стоси книг і безліч конспектів стали невід’ємним атрибутом кожного школяра. Літні канікули для них цьогоріч особливі: 16 червня завершилася основна сесія зовнішнього незалежного тестування, 29 червня розпочалася реєстрація електронних кабінетів, з 12 по 26 липня відбуватиметься заключний і вирішальний етап вступної кампанії – подача електронних заяв, і вже 1 серпня о 12:00 абітурієнти офіційно стануть студентами.
Сьогодні ще залишився час, аби на хвильку перевести подих, остаточно розставити пріоритети і познайомитись з усіма аспектами оформлення документів. За правилами можна подавати лише 9 заяв на 4 спеціальності, показник суттєво скоротився в порівнянні з минулим роком, тому права на помилку практично немає, потрібно сконцентрувати свою увагу саме на ключових моментах вступної кампанії, аби не звести нанівець цілісінький підготовчий період. Для тих, хто готувався, дійсно, є що втрачати, хоча річний інтенсив пройшов у кожного по-різному: старанні,
цілеспрямовані і амбітні завчили дати, визначення, закони і теореми, але значний пласт легковажних вступників покладалися на звичайнісінький фарт, а у вирішальному двобої, як показує практика, останнє зазвичай програє. Аби якісно підготуватися до ЗНО безумовно потрібна допомога кваліфікованих викладачів, проте більшість шкільними практиками нехтують, тому 80% учнів ідуть до репетиторів. У цьому немає нічого дивного, запевняє учениця 11 класу НВК №4 Верстюк Анна : «Зазвичай шкільна практика підготовки до ЗНО розрахована на велику кількість учнів, тому кожен особисто не має можливості говорити про те, що є для нього незрозумілим. Крім того, кожен репетитор має свою систему підготовки для учня особисто, що дає можливість краще засвоїти матеріал. Шкільна підготовка може додатково допомогти, але без репетитора буде надзвичайно складно».
В реаліях сьогодення доволі багато питань виникає щодо якості взагалі всього освітнього процесу. Побутує думка, що учні до підготовки приходять практично з нульовими знаннями і вже за рік темпово наздоганяють програму. Абітурієнти зізнаються,
що така проблема дійсно існує, і це небезпечний підводний камінь на шляху до вступу у виш. «Я вважаю, що учні, які працювали впродовж 11 років, мають більший запас знань, а за останній рік повторення лише оновлюють уже відоме у пам'яті. Ті, хто без знань йдуть в 11 класі до репетиторів, мають велике навантаження і тому результати часто низькі», - коментує Верстюк Анна.
На жаль, український центр оцінювання якості освіти ще не сформував регіональний рейтинг успішності складання ЗНО, але практично кожен абітурієнт говорить про те, що плани, які будували на початку навчального року, не співпадають з реаліями вступної кампанії. Загальна кількість учасників ЗНО в Житомирській області також розчаровує: коли ще в минулому році зареєструвалося 9482 учасники, то цьогоріч лише 8218. Звичний набір предметів під час цієї вступної кампанії зазнав вагомих правок, не змінився лише відсотковий показник учасників, які складали такі предмети, як мова (99,7%) і Історія України (80,49%). Незвичною популярністю користувалися біологія і хімія, вступ на престижний медичний факультет - хороший вихід з провінційної заблокованості міста. Не змінюється і географія подачі документів: Київ, Львів, Дніпро, Вінниця - це ще раз підтверджує, що молодь намагається реалізувати себе не в локальному, а в глобальному масштабі. Нам залишається лише побажати їм успіху.
