Вадим Антонов зростав гарною дитиною у простій дружній сім’ї робітників. Ще у дитинстві хлопчик обрав для себе дитячого героя – Мальчиша-Кібальчиша, з якого брав приклад – намагався ніколи не плакати, допомагати старшим, захищати слабших, чесно дружити.
Найкращим другом був для нього дідусь-фронтовик, який багато розповідав про подвиги своїх товаришів солдатів під час Великої Вітчизняної війни. А ще дідусь навчив онука любити рідну землю, бачити її красу, берегти її. Вадим, коли підріс, любив фотографувати все навколо, що...
