Здається ж зовсім небагато часу пройшло від того дня, коли в актовій залі міської ради на розширеному засіданні виконавчого комітету ще і ще раз по поличках розбирали усі претензії до бердичівських перевізників, їхній транспорт, котрим людей перевозять містом, і найголовніше - поведінку водіїв.
Наче обговорили вже вкотре про куріння в салоні маршрутки, обговорили хамські розмови з пасажирами, причому ще кілька місяців тому і ситуація в цьому плані покращилась. Цього ж разу знову нагадали про мобільні телефони, якими керманичі не повинні користуватися для особистих розмов під час їзди. Більше того, ще раз ткнули пальцем на випадки «форзажу» на дорогах міста, коли водії транспортних засобів змагаються за місце на дорозі та швидке виконання графіку.
Останнє таке обговорення було рівно тиждень тому, а водії бердичівського міського транспорту вже змогли відзначитися на дорогах, неабияк налякавши і водночас розізливши людей. Хоч в цій події фігурували і дві маршрутки, проте один розпочав ці відомі вже містянам змагання, а інший волею-неволею став учасником. Про це і розповів один із пасажирів,
котрого шокувала дана ситуація.
Обидва маршрути №6, щоправда один із поміткою «Б», котрий, відрізняється тим, що за переїздом повертає у сторону Шкіроб’єднання і далі, опинилися згідно графіку майже одночасно на одній вулиці Бердичева. Так-от, у середу ввечері пасажири 6-Б заповнили після робочого дня салон автобусу по самі вінця і спокійно та розмірено прямували додому. Позаду ж, як казали люди, їхала маршрутка №6, на яку звернули увагу пасажири через заднє вікно. По вулиці Вінницькій 6-Б зупинилася на зупинці, а коли зібралася від’їжджати і рухатись далі, несподівано збоку «шістка» вирішила обігнати, порушивши правила дорожнього руху, і мало не в’їхала в сусідній транспорт. Різке гальмування обох, перелякані пасажири, шокований один водій і розлючений інший – хто все ж поїхав перший з двох маршруток, очевидець і учасник точно сказати не може. Зате по приїзді на Червону гору водій 6-Б здивувався не менше. Шалений гонщик-водій «шістки» прямо на зупинці став поперек, перекривши рух супернику.
А далі люди попросту спостерігали за розбірками і словесними перепалками обох керманичів.
І дивували аргументи водія «шістки», мовляв, що вони їдуть одночасно, і він так нічого не заробить, бо пасажирів не набирає… От тільки ті самі пасажири з широко відкритими очами не знали, в яку маршрутку їм заходити. Виходить так, що ціну на проїзд підняли, а заробити водії міського транспорту все рівно не можуть в Бердичеві, тому й, напевно, користуються знайомою приказкою «На війні всі засоби хороші». Та тут же в цій ситуації кожен з бердичівлян-пасажирів, котрі, якби несвоєчасне гальмування, могли постраждати, згадав, вочевидь, й інший кимось вигаданий і вже поширений серед населення вислів «Не дрова везе, а людей». От тільки скільки разів цей вислів потрібно повторити, аби безпека десятків дітей та дорослих були ціннішими за заробляння якомога більше грошей.
