"Він самостійно прийняв таке рішення, — говорить секретар Романівської селищної ради Юрій Чумаченко. — У нього було багато причин не бути на цій війні в силу своєї посади, в силу свого віку, але він пішов. Три тижні тому він був у відпустці, заїжджав. Провів 10 днів тут, був у родині. Ми з ним спілкувалися. Він сказав: "На осінь я буду вдома". Не сказав, на яку саме осінь буде вдома. Ну і сьогодні, як ми знаємо, 31 серпня. Останній день літа. І ось Володимир дома. На жаль, на щиті".
Народився Володимир Савченко 21 вересня 1964 року в селі Тетерівка на Житомирщині. До обрання селищним головою Володимир працював керівником гуртків у Будинку дитячої творчості в Романові. Був майстром з різьби по дереву.
"Як став селищним головою, ніколи не забував про Будинок дитячої творчості. Завдяки його старанням нас переселили в краще приміщення. Він ніколи не проходив повз, завжди заходив і питав: "Дівчата, як ви там?" — розповідає директорка місцевого Будинку дитячої творчості Світлана.
У загиблого воїна залишилася дружина Оксана і дві доньки — Анастасія та Катерина.
"Мій батько був людиною, яка любила Україну. Він хотів бути на війні, хотів захищати Україну. І він захистив, як міг", — сказала під час чину похорону донька Володимира Анастасія.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.
