З Тетяною Прохоновою Володимир Антонюк працював разом чотири роки. Жінка каже, що Володимир був відповідальним та доброзичливим колегою.
"Ми дуже сильно всі його цінували, — каже Тетяна Прохонова. — Сьогодні вся фірма у жалобі. Ми призупинили роботу, аби приїхати і попрощатися з ним. Ніколи у нас не було ніяких суперечок, ніяких недомовленостей, він був просто хорошою людиною".
Попрощатися з Володимиром прийшли його сусіди. Антоніна Вознюк розповіла, що Володимир любив матусю і завжди допомагав їй по господарству.
"Він все допомагав мамі робити. Вони добудовували дачу. Дрова, які на зиму завжди привозять, він всі мамі перерубав. Він дуже маму жалів і дуже поважав", — розповіла Антоніна Вознюк.
"Володимир виріс у мене на руках, — каже сусідка Володимира Антонюка Надія Петраченко. — Виростив мою доньку, жили разом на одному поверсі. Така біда сталася. Дуже доброю людиною він був, жартував, посміхався. Нікому нічого поганого не робив".
Поховали Володимира Антонюка у Житомирі на Смолянському військовому кладовищі.
У чоловіка залишилися мама та бабуся.
