Мало хто знає, що
міська система відведення дощових і талих вод (вона ж «зливова каналізація» або
«ливнівка») охоплює всього 20% площі Чернігова.
На решті території вода стікає вниз по природніх і спеціально
влаштованих при будівництві схилах. Сумарна довжина підземних труб
чернігівської ливнівки – всього 63 км, а тільки доріг у місті – 365 км. Глибина
закладання цих труб – від 2 до 5 метрів. І, до речі, саме у зливовій
каналізації прокладаються труби найбільшого діаметру в порівнянні з іншими
мережами.
Окрім того, ливнівка
в основній частині міста, крім Масанів, будувалася мінімум 30 років тому, коли
скрізь було набагато більше відкритого ґрунту ніж зараз. А земля все-таки
вбирала воду і потреба у водовідведенні була меншою.
Разом з тим, у
Чернігові одне з комунальних підприємств – АТП 2528 – постійно слідкує за
станом цієї мережі. На регулярній основі здійснюються профілактичні огляди і
розчистка стоків, решіток після дощу та у випадку виявлення засмічень. За даними цього підприємства, тільки нещодавно
було проведене, зокрема, гідрологічне очищення колекторів по вул.
1
Травня, вул. Шевченка – Грінченка, вул. Любецькій.
І варто звернути
увагу на факт, який говорить про справність ливнівки. Дощова стихія вранці
30 червня залила місто аномальною кількістю води. За даними гідрометцентру, на 7 ранку її випало 72 мм, місячна норма. А вже буквально через
кілька годин вона з доріг міста зійшла, тобто ливнівка її пропустила (за
даними працівників ЖКГ, на 10 ранку у воді була вже тільки вулиця Захисників
України). При проблемах з пропуском води картина була би геть іншою.
Мабуть, система водовідведення могла би впоратися ще швидше, аби не погана звичка деяких чернігівців кидати сміття в стічні канави і взагалі будь-де. Велика вода зносить викинутий непотріб, який забиває
ливнівки, звідусіль. І це одна з багатьох причин, які
посилили руйнівні наслідки стихії.
Разом з тим, шкода, яку принесла ця злива, ще раз загострила питання про
те, що міську систему відведення дощових і талих вод треба реконструювати. Правда, не тільки її, а й усі інші міські
мережі життєзабезпечення, адже поривів на них стає все більше і більше.
На необхідності
думати, говорити і,
зрештою, розпочинати реконструкцію міської мережі
відведення дощових і талих вод Чернігівський міський голова публічно наголошує
постійно і вже давно. Разом з тим, треба розуміти й те, що це коштує дуже
дорого, десятки мільйонів гривень. Вільних коштів у таких обсягах місто не має.
Тобто мова може йти, в першу чергу, про перерозподіл у бюджетних витратах, про
економію на інших потребах міста.
Також потребує
відкритості й обговорення фахівцями питання про те, яка саме ливнівка потрібна
Чернігову в принципі. Чи повинна вона одразу вбирати в себе будь-яку кількість
опадів, чи за якийсь час? Якщо одразу – то це, вочевидь, і дорожче, і небезпечніше
в разі провалів, і складніше інженерно. Але якщо йти на компроміси – то на які?
І взагалі, які в цих питаннях є напрацювання в світі?
Питань – багато.
Безперечно, що досягнення спільних рішень у відповідях на них вимагають і
громадського діалогу, і праці, і часу. Але інші шляхи до вирішення проблеми в
масштабах міста не ведуть.
Прес-служба
Чернігівської міської ради
