В оршовецьких хліборобів найвища врожайність

Днями разом з начальником управління АПК райдержадміністрації Володимиром Костюком, головним спеціалістом Юрієм Боднарюком побувала на полях ТОВ агрофірми «Оршівська» і відчула, що жнивний темп досить високий. Тут були на полі і контролювали хід робіт також голова господарства Микола Чередарик, заступник Віталій Біблюк, молодий агроном Василь Грекул. Хоча, скажу чесно, підганяти нікого не треба. І спеціалісти, і комбайнери, і водії добре розуміють важливість кожної хвилини у жнива. Адже зливові дощі минулих вихідних не тільки призупинили роботи, а й ускладнили збирання хлібів. Вперше у своїй трудовій біографії жнивує головний агроном господарства Василь Грекул, але на запитання відповідає впевнено і професійно: — Ми посіяли чотири сорти: «Кобус», «Імпресіо», «Артеміда» та «Лаєртіс». Найкраще вродила вітчизняна «Артеміда», врожайність становить 80 центнерів з гектара. Дотримуючись технологій, двічі підживлювали калійно-аміачною сумішшю, також аміачною селітрою, мікроелементами. Жнивуємо п’ятий день і вже зібрали більше 3 тис. тонн зерна. Це достойний, гарний урожай.

Голова агрофірми «Оршівська» Микола Чередарик, для якого нинішні жнива вже є сороковими, ювілейними, не приховував свого задоволення ужинком озимої пшениці: — За всі роки не пам’ятаю такого врожаю, хоч і були високі показники. Бункери наповнюються за лічені хвилини. Диву даєшся, яка родюча і багата наша земля. Всевишній дарував гарні дні, а ми постаралися дотримуватися технологій і є рекордний результат — 80 центнерів з гектара. Воістину збіглися Божі і людські зусилля. Микола Чередарик бере в долоню кілька колосків, розтирає і пробує, пропонуючи і мені, на зуб. Одразу згадується дитинство і цей незабутній смак молодого колосу. Святий, мирний липневий день збирання врожаю, але наша розмова мимоволі, це і зрозуміло, переходить до військових подій в Донецькій і Луганській областях. — Кожен день розпочинаю з вістей з фронту, — стурбовано говорить Микола Васильович, — адже там наші хлопці, які є мирними людьми і вміють хліб вирощувати, а не стріляти. Вірю, що все закінчиться і люди повернуться до вічної хліборобської праці. Цікавлюсь у нього історією камінного хреста,

що поставлений на краю поля. — Цей хрест у народі називають Ляхів хрест, — каже мій співрозмовник, — і на ньому навіть є записи латинською. Переказують, що на цьому полі була битва, де загинуло багато поляків, але поки що ніхто не досліджував. А свою минувшину треба знати. Один за одним, стараючись підібрати кожного колоска, ідуть три комбайни «Нью Холланд» — сучасна високоефективна техніка, що за сприятливих умов може зібрати зерно на площі більше ста гектарів у день. Коли бункер повний, включається світловий сигнал і одразу під’їжджає трактор, ще кілька хвилин і вже в кузов КамАЗа сиплеться золоте зерно цьогорічного врожаю... Щоб застерегти пшеничний лан від пожежі, одразу оборюється поле. Напружений трудовий ритм дещо збиває бузьок — білий птах з чорною ознакою, який гонорово крокує стернею, відчуваючи людську любов, навіть дозволяє підійти до себе майже впритул. Не менш гарячий день у жнива і на току. Звезене з поля зерно одразу перевіряли в лабораторії. Цікаво було спостерігати за роботою лаборантів, які брали проби з кожної машини на аналіз вологості зерна. Цьогорічна пшениця вся, без винятку, продовольча, з високими показниками клейковини та вмістом білку. Ігор Лакуста, старший майстер дільниці «Оршовецька» корпорації «Сварог» переконаний, що українські сільгоспвиробники мають всі можливості, щоб достойно конкурувати на європейських і світових зернових ринках. І він детально розповів про нову фінську технологію зберігання очищеного зерна в герметичних рукавах, в яких можна закласти більше восьми тонн. Вчасно просіяне, посушене і вже дороблене зерно може достатньо довго зберігатися в такому сховищі. Ось такою насиченою видалася поїздка на жнива до Оршівців. Тішить, що цьогоріч нашим хліборобам вдалося зібрати не лише щедрий, а й якісний урожай. Є хліб, дай Боже, і миру Україні.