Січень став пекельним місяцем для Європейської комісії
Про це для "Радіо Свободи" пише Рікард Юзвяк, повідомляє UAINFO.org
У цей час громадяни ЄС мали б урешті-решт побачити світло в кінці тунелю коронавірусу, почавши масову вакцинацію. Натомість щеплення значно відстають від графіка, Брюссель відкрито зчепився з державами-союзницями та великими фармацевтичними компаніями. Але, напевно, найбільшого удару завдало таке: він виставив напоказ те, що деякі називають "логістичною та політичною некомпетентністю" Єврокомісії.
Все насправді почалося кілька тижнів тому, коли фармкомпанія AstraZeneca повідомила, що урізає заплановане постачання вакцин до ЄС на 60%, до 31 мільйона доз, після збоїв на фабриці в Бельгії. Це було постачання, яке повинно було дати ЄС шанс надолужити повільні темпи вакцинації в першому кварталі 2021 року.
Багато держав – членкинь ЄС, що вже уповільнили темпи щеплення через проблеми із вакцинами від Pfizer, були змушені взагалі зупинитися.
Пристрасті спалахнули, адже ЄС просто споглядав на інфекцію, що продовжила поширюватися, і на рівень смертності разом із жахливим економічним прогнозом.
Ще сильніше вдарило те, що постачання від AstraZeneca до Великої Британії, для порівняння, переважно виконували, а деякі з них надходили із розташованих у ЄС фабрик.
Читайте також: Повільна вакцинація в ЄС: що пішло не так
Маючи статистику, яка свідчить, що ЄС у середньому видала лише 2,6 дози на 100 осіб, у той час як Велика Британія – 12,5 доз, а США – 8,8, уже не кажучи про ізраїльські приголомшливі 45, Брюсселеві просто треба було щось робити.
Після тривалих повільних дій він несподівано мовчав. Те, що спочатку планували як режим, створений, аби змусити компанії, що постачають вакцини в ЄС, повідомляти про експорт за межі блоку, днями перетворилися на щось схоже на пряму заборону експорту вакцини з ЄС.
Здається, цю зміну викликало відверте інтерв’ю СЕО AstraZeneca Паскаля Соріо італійському виданню La Repubblica, у якому він зазначив, що Велика Британія підписала угоду про постачання вакцин на три місяці раніше за ЄС і, що приголомшливіше, угода, підписана між фармацевтичним гігантом і ЄС не гарантувала раннього постачання.
Після того почалася словесна війна,
до якої рідко вдається зазвичай дипломатична Єврокомісія, щодо того, що насправді означали слова в контракті, і навіть публікація значно відредагованого документа її не розв’язала.
Однак правдою було те, що ЄС заздалегідь профінансував виробництво вакцин компанією на 336 мільйонів євро, нагодувавши їх купою моркви, але не отримавши чарівної палички. Заборона на експорт може це змінити.
Але невдовзі Брюссель опинився в іще більшій халепі. Раніше скаржачись на "вакцинний націоналізм", раптово виявилося, що ЄС звинувачує й себе. Проповідуючи десятиліттями переваги вільної торгівлі, раптово ЄС став найбільшим протекціоністом. Повчаючи інших верховенству права, раптово ЄС почав створювати правила, що приносять йому перевагу та приховують попередні помилки.
Питання тепер у тому, чи очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн залишиться на посаді. У Брюсселі вже ходять чутки, що вона може пожертвувати своїм комісаром із торгових питань Валдісом Домбровскісом чи комісаром із питань здоров’я Стеллою Киріакідес, аби залишитися. Питання в тому, чи буде цього достатньо.