120 молодих мешканців ТОТ АР Крим, Севастополя, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей віком від 18 до 25 року окупанти планують залучити за результатами конкурсного відбору через федеральне агентство в справах молоді («росмолодь») і т. зв. арткластер «Таврида» до проекту під назвою «Дві твердині: Херсонес і Соловки».Метою ініціаторів є «об'єднання двох значущих центрів російської історії та культури», якими вони вважають античне городище Херсонес Таврійський у ТО Севастополі та Соловецький архіпелаг на півночі росії.Програма відбудеться з 4 по 9 листопада. Очікується, що 4–6 листопада буде проведено освітню програму та екскурсії в «музейно-храмовому комплексі "Новий Херсонес"» у ТО Севастополі, а 6–9 листопада – проектну роботу та майстеркласи в «академії творчих індустрій "Меганом"» поблизу Судака.У програмі заявлено 4 тематичні блоки – «Сакральна географія», «Інженерна спадщина», «Мистецтво й символи» та «Історична пам'ять». На практичних треках учасників буде залучено до створення екскурсійних маршрутів, дизайну та айдентики, документальних відео та розробки бренд-стратегій.
По завершення програми буде відкрито т. зв. кар'єрний клуб «Агора», де протягом 6 місяців наставники допомагатимуть учасникам розвивати й допрацьовувати створені проекти.Відібраним учасникам обіцяють безкоштовні участь, проживання, харчування та трансфер, а також практичне застосування кращих робіт у музейних просторах «Нового Херсонесу» та Соловецького архіпелагу.Довідка. Соловецькі острови (Соловки) становлять собою найбільший за площею архіпелаг Білого моря, який разом із 5-кілометровою акваторією включено до складу території під особливою охороною – федеральної державної установи «Соловецький державний історико-архітектурний і природний музей-заповідник».Наразі на Соловках діє ставропігійний Спасо-Преображенський Соловецький монастирь РПЦ, що веде свою історію з 1-ї половини XV століття. У 1920 році совєти закрили монастир і в його комплексі створили Соловецький табір особливого призначення («СЛОН»): він став найбільшим совєтським концентраційним табором 1920 — 1930-х років. В'язні табору, значний відсоток серед яких становили українці, працювали на лісозаготівлях,
прокладали залізничні колії, будували Біломорсько-Балтійський канал. До табору совєти відправляли діячів УНР, вояків повстанських загонів, духівництво, представників старої інтелігенції, партійних і державних діячів тощо. У жовтні-грудні 1937 року в Карелії та на території Лєнінґрадської області було проведено масові розстріли 1620 в'язнів Соловецької в'язниці, серед яких були провідні українські митці, науковці, політичні та державні діячі. Масову страту 198 в'язнів було вчинено також 17 лютого 1938 року на Соловецьких островах. Ці події стали причиною появи терміну «Розстріляне Відродження».У 1992 році комплекс пам'яток Соловецького музею-заповідника було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.У 2004 році на території Соловецького монастиря було урочисто встановлено погруддя останньому кошовому отаманові Запорозького козацтва Петру Калнишевському, якого у 85-річному віці було заслано на Соловки за наказом імператриці Єкатєріни II в 1776 році. Після утримання у важких умовах одиночної камери, Калнишевського було звільнено лише в 1801 році за амністією імператора Алєксандра I; того ж року він помер на Соловках, мавши 110 літ.У 2024 році повідомлялося про вандалізм щодо пам'ятного знака українцям – жертвам тоталітарного режиму на Соловках. Рік тому стало відомо про демонтаж меморіальної таблички з «українського» каменя, на якому з'явився напис «Тут був пам'ятник українцям».
