Про підозру йдеться в офіційному повідомленні НАБУ. Ім’я фігуранта Бюро не називає, однак Центр протидії корупції повідомив, що йдеться саме про Богдана Львова.
За даними слідства, у 2021–2022 роках тодішній голова Касаційного господарського суду набув активи загальною вартістю близько 26 млн грн.
Йдеться про будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та ще чотири земельні ділянки.
НАБУ стверджує, що для приховування походження коштів і фактичного власника активів Львов залучив свою підлеглу, яка фактично виконувала обов’язки його секретаря. Майно, за версією слідства, оформлювали на її матір.
Підозри у цьому ж провадженні отримали і колишня підлегла судді, і її мати.
Дії Львова та матері колишньої підлеглої кваліфікували за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі. Колишній підлеглій інкримінують пособництво за ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 209 КК України.
Санкція ч. 3 ст. 209 передбачає від восьми до дванадцяти років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади та конфіскацією майна.
Це вже не перша справа проти ЛьвоваБогдан Львов уже фігурує в іншому кримінальному провадженні — щодо української частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок», відомого як «труби Медведчука».
У червні 2025 року йому повідомили про підозру у пособництві в заволодінні частиною нафтопродуктопроводу, який належав державі в особі Фонду державного майна.
За версією слідства, Львов у період, коли очолював Вищий господарський суд України, міг впливати на суддів, які розглядали спори щодо права власності на трубопровід. У матеріалах провадження є показання колишніх і чинних суддів господарської юрисдикції, які стверджували, що Львов давав вказівки щодо розгляду цієї справи.
Сам Львов та його захист ці твердження заперечували.
Держава оцінює збитки у цій справі приблизно у 1,4 млрд грн. Після повторних судових процесів Верховний Суд у 2024 році остаточно визнав право державної власності на українську частину нафтопродуктопроводу.
У справі про «труби Медведчука» йому призначали заставу понад 300 млн грнПісля повідомлення про підозру у справі нафтопродуктопроводу в червні 2025 року Шевченківський районний суд Києва обрав Львову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення понад 302 млн грн застави.
Згодом Вищий антикорупційний суд зменшив її розмір до 20 млн грн.
СБУ встановила наявність у Львова громадянства РФОкремий скандал навколо Богдана Львова виник у 2022 році після розслідування проєкту «Схеми».
Журналісти встановили, що Львов отримав громадянство РФ у 1999 році в Москві, коли вже працював суддею в Україні. У 2012 році на його ім’я оформили новий російський паспорт після досягнення 45-річного віку.
Сам Львов неодноразово заявляв, що російського громадянства не має, а документи називав сфальсифікованими.
Однак згодом наявність громадянства РФ підтвердила і Служба безпеки України. Саме на підставі листа СБУ тодішній голова Верховного Суду Всеволод Князєв у жовтні 2022 року відрахував Львова зі штату суду.
Львов оскаржив це рішення і у січні 2024 року домігся поновлення в суді першої інстанції. Проте вже в червні Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення про його повернення до Верховного Суду
Під час розгляду справи представник СБУ прямо підтвердив у суді, що спецслужба встановила наявність у Львова громадянства Російської Федерації.
До матеріалів справи також долучили договір 2012 року про дарування частки квартири в Москві, де Львов зазначений як громадянин РФ із реквізитами російського паспорта.
Що відомо про кар’єру ЛьвоваБогдан Львов тривалий час працював у системі господарських судів. У 2014–2017 роках він очолював Вищий господарський суд України.
Після судової реформи став суддею Верховного Суду, очолив Касаційний господарський суд у його складі та був заступником голови Верховного Суду.
У 2017 році під час конкурсу до Верховного Суду у своїй анкеті Львов вказував, що не має громадянства іншої держави.
Саме ця обставина згодом стала одним із ключових питань після появи даних про російський паспорт.
Нову підозру у справі про активи на 26 млн грн Львов отримав уже після втрати посади у Верховному Суді та на тлі іншого розслідування щодо «труб Медведчука».
