Окупований Алчевськ страйкує. Нинішні і колишні працівники місцевого меткомбінату, пенсіонери і матері, які чекають на аліменти, розповідають – грошей не отримують уже майже пів року.
«Людям нема за що жити, нема за що лікуватися, з тим же «ковідом», якщо хто потрапляє в лікарню, там шалені суми і в людей просто немає грошей. Працівники комбінату в розпачі, вони не знають як харчуватися, як одягати дітей», – каже один із учасників акції.
Співробітники комбінату зверталися і в так звану прокуратуру, і до лідера бойовиків угруповання «ЛНР» Пасічника, писали в Росію, але безрезультатно. Люди кажуть – в Алчевську іншої роботи немає, а комунальні послуги дорожчають. Багато хто виїжджає на заробітки в Росію, Україну і Польщу. Сім'ї розпадаються, а місто перетворюється в селище.
«Приходять, людям відрізають світло, воду, газ за несплату комуналки, геноцид нашого народу, можна це так назвати», – продовжує мітингувальник.
«Зараз на деяких підприємствах «Внешторгсервиса» досі існують борги за грудень, на деяких почали виплачувати за січень і повністю не виплатили, бо там зарплату платять по 30%,
по 20% у тиждень приходить і, відповідно, людям нема за що жити, їм нема чого втрачати, і саме тому ми побачили ці звернення, звернення до росіян, публічні звернення», – каже журналіст із Донецька Денис Казанський.
«Внешторгсервис» – компанія, яку пов'язують із біглим олігархом Сергієм Курченком, зареєстрована в Південній Осетії. У 2017 під її управління перейшли більшість підприємств під контролем угруповань «ЛДНР». І зараз – затримки зарплат по всьому окупованому Донбасі.
Єнакієве – одне з найбільших, захоплених бойовиками, міст Донецької області, а також батьківщина президента-втікача Віктора Януковича. Єнакіївський металургійний завод, колись містоутворююче підприємство, зараз у занепаді.
«Кілька років тому це було бюджетоутворювальне підприємство, зараз ЄМЗ, як кажуть на ринку – ви вже не котируєтесь, розумієте. Пів року без зарплати дають про себе знати», – каже місцевий мешканець.
Виробництво майже зупинилося, а співробітники вже багато місяців не отримували зарплат. Аналогічна ситуація і в місті-супутнику Донецька – Макіївці. Макіївський металургійний завод – одне з найбільших підприємств чорної металургії в Україні.
«30 років на Макіївському металургійному заводі. Це життя міста. Я до сих пір не розумію як можна було Єнакієве залишити, незрозумілий маленький заводик металургійний, а цього гіганта, коли працювало на ньому 10 тисяч людей, ліквідувати», – розповідає пенсіонер із Макіївки.
Зараз велика частина цехів закриті, на заводі майже не залишилося роботи.
«Два прокатні стани і все. За наявності заготовки. Заготівлю возять із Алчевська і з Єнакієвого», – продовжує місцевий мешканець.
І в Макіївці, і в Єнакієвому кажуть, якщо заводи зупиняться повністю – це буде катастрофа для міст.
«А за рахунок чого жити? Місто все життя жило – це шахти і заводи великі. Коксохіми, металургійні, машинобудівні, трохи менші були заводи, ремонтні, які обслуговували шахти і металургійні заводи. А зараз я не уявляю. За рахунок ось цих кабачків – місто не проживе», – скаржиться місцевий.
«Жити буде, але якість життя буде ще менша. Люди виїдуть, та й усе. На цьому все зупиниться. Промисловості не буде, пенсіонери і бюджетники залишаться. Це тупикова гілка розвитку», – додає інший.
Дехто впевнений,
що чекати допомоги безглуздо і потрібно розвиватися в інших напрямках.
«Агрономія, агротехніка, більше засаджувати поля, у нас дуже багато пустує місць. Треба не забувати, що ми живемо тут і зараз, не треба сподіватися на державу, не треба сподіватися на Путіна, на Пушиліна, не знаю хто там ще цим керує, Ахметов – кинув. Не треба. Треба самим починати», – каже мешканка окупованого Єнакієвого.
«Знайдеться може якийсь добрий господар», – сподівається чоловік.
11 червня лідери угруповань «ЛДНР» заявили – новий господар таки знайшовся. І в монополіста компанії ВТС підприємства забирають.
«Рішення економічних проблем, що накопичилися, взяв на себе підприємець Євген Юрченко. Колишній заступник губернатора Воронезької області, також у минулому гендиректор корпорації «Связьинвест», президент керуючої компанії «Фінансові активи», член ради директорів Об'єднаної авіабудівної корпорації», – лунає з екранів підконтрольних бойовикам каналів.
Вони представляють його як російського підприємця з луганським корінням. І кажуть, мовляв, гроші вже надійшли і скоро почнуться виплати.
Журналіст Денис Казанський вважає, що може повторитися ситуація з шахтарями. Створять нову юрособу і про борги забудуть.
«Треба розуміти, що Курченко, Юрченко – це все підставні особи. Ми розуміємо, що насправді все контролюється російськими силовиками, кураторами. Всі ці кандидатури Курченка-Юрченка, вони узгоджуються безпосередньо в кремлі Назаровим, із Козаком. Існує схема з розграбування Донбассу, з цих підприємств витискають ресурс, який там залишився, робітників експлуатують як безправну робочу силу і, власне, ця схема зберігається незалежно від прізвища людини, яка в конкретний даний час експлуатує ці підприємства», – каже журналіст із Донецька Денис Казанський.
Бойовики вкотре обіцяють виплатити зарплати, а далі запустити заводи на повну. Натомість, розмахуючи триколорами 7-й рік поспіль, організовують показове святкування дня Росії.
