Ще якихось 30 років тому, якби ти сфотографував сніданок, виявив плівку, надрукував фотки і роздав друзям — на тебе подивилися б дуже дивно.
Якщо тобі щось важко нести, уяви, що ти це вкрав.
— Як звати того німця, від якого я божеволію?
– Альцгеймер, бабусю.
— Ти де вештався?
– Випадково до Коляна на весілля потрапив. Ти не уявляєш, як там усі перепилися.
— Чому не уявляю? Уявляю. Фату зніми.
