Галичина і Донбас: війна Глухого з Німим

24 роки Донбас хоче, що його почули. Тобто хоче, щось сказати. Хоче сказати, але не може, тому не каже, але діє.24 роки Донбас голосує проти України, вимагає інтеграції з Росією, розмовляє російською мовою та ігнорує державну українську. Донбас голосує за Кучму, того Кучму, який говорить російською і обіцяє тісний союз з Росією, але Кучма виграє і Донбас «кидає».Донбас голосує за Симоненка, Симоненко говорить російською і обіцяє тісний союз з Росією – щоб навіки разом. Але Симоненко програє.24 роки Галичина не чує Донбас. Галичина твердить, що 80 % мешканців Донбасу це етнічні українці, які навіть офіційно записалися в паспортах "українцями". Галичина твердить, що 60 % мешканців всіх міст Донбасу розмовляють українською мовою і визнають її рідною. Галичина переконана, що всі села Донбасу розмовляють виключно українською мовою і мріють про Велику бандерівську Україну.10 років Донбас просить «услишать Донбас». Донбас не хоче бандерівців та їх влади. Донбас не хоче державної української мови в державних установах та навчальних закладах. Донбас голосує за Януковича.

Янукович російською і обіцяє тісний союз з Росією та повну інтеграцію в "Таможенний" (союз). Янукович виграє, але «кидає» Донбас. Янукович хоче грошей від ЄС та НАТО.10 років Галичина твердить, що Донбас прагне Бандери та української мови, Донбас мріє про ЄС, але клятий Янукович та інші бандити не дають Донбасу любити Україну та НАТО. Галичина каже, що Донбас голосує за Україну, але кляті комуністи та януковичі все фальсифікують на свою користь. Галичани їдуть на Донбас помагати на виборах за Україну. Галичани голосують на Донбасі за Ющенка. Але Ющенко там програє. На Донбасі програють всі, хто за Україну. Програють вони на всіх виборах і довиборах всі 24 роки підряд. Уже скоро рік як Донбас гукає до Галичини. Донбас називає бандерівців "фαшиcτами". Донбас не хоче НАТО та ЄС. Донбас не приймає ЄВРО-Майдану та його цінностей. Донбас хоче спочатку федералізацію, потім конфедерацію, і нарешті незалежності. Незалежності від України. Донбас хоче до Криму. Донбас хоче в Росію. Уже скоро рік як Галичина бачить на Донбасі велику любов до України, бажання поклонятися героям УПА та Небесної Сотні. Галичина бачить на Донбасі уже не бандитів, але російські війська. Галичина збирає сили для захисту українського (на 80%) народу Донбасу від російської агресії, від союзу з Росією, від російської мови. Галичини гинуть в АТО, віддають свої кошти та свої життя для АТО. Галичани вірять, що Донбас дякує їм за це.Донбас хоче, щоб його почули. Галичина нічого не чує. Донбас горланить – Галичина нічого не розуміє. Це все нагадує розмову німого з глухим. Виповнюється 24 роки такому «діалогу». Уже дійшло до крові. Товчуть одне одного: німий хоче, аби його почули, глухий так і нічого не може второпати. На разі так далі й воюють: Німий з Глухим.